Влада кинула перекривати проблему угорського округу на Закарпатті чиновників з Офісу реформ

На запрошення Об’єднання прикордонних органів самоврядування, на території яких у Закарпатті проживає угорська національна меншина, був запрошений і експерт Офісу реформ Олег Лукша – для виступу з короткою доповіддю про хід децентралізації і реформ в області після місцевих виборів.

Як відомо, угорськомовні села Берегівщини спочатку не надто схвально сприйняли головні ідеї децентралізації і реформи місцевого самоврядування та адміністративно-територіального устрою,  в результаті яких мали б утворитись нові об’єднані і спроможні територіальні громади. Вони більше цікавились можливостями формування у процесах таких реформ районної адміністративно-територіальної одиниці за критерієм проживання угорської національної меншини. Подібний акцент реформування адміністративно-територіального устрою України на рівні району ніяк не відображений (і не міг бути відображений!) ані в чинному законодавстві, ані в Конституції України. Не відображений він і у проектах нових законодавчих актів, які готуються для прийняття Верховною Радою. Навпаки, у Законі України «Про об’єднання територіальних громад» та у відповідній йому урядовій Методиці йдеться про те, що фактор проживання етнічної спільноти в населених пунктах можна вважати одним із сприятливих для формування саме об’єднаної територіальної громади. І аж ніяк – не району.

Варто зауважити, що наприкінці травня 2015 року саме село Яноші Берегівського району, де проходило і нинішнє засідання Об’єднання прикордонних органів самоврядування, було обрано Офісом реформ для проведення дводенного семінару для представників муніципалітетів Закарпаття, яке проводив один із головних ідеологів реформ в Україні, директор Інституту громадянського суспільства Анатолій Ткачук. І вже тоді представників сільських рад Берегівщини та Об’єднання прикордонних органів самоврядування більше цікавили питання реформного утворення району, а не спроможних громад. Не виключено, що одним із приводів до цього стала публікація у ЗМІ можливого майбутнього варіанту районного поділу Закарпаття де на мапі Берегівський район, начебто, став частиною Мукачівського району – як неофіційне бачення частини науковців і експертів у м. Києві.

Пізніше, на початку липня 2015р. саме у м. Берегові відбулась обласна кущова нарада з питань формування Перспективного плану територій спроможних громад у Закарпатській області, яку за участі більшості кількох районів та громадськості провело тодішнє керівництво Закарпатської ОДА і облради. Один із сільських голів Берегівщини вже тоді на цій нараді заявив, що більшість сільських голів Берегівщини не проводитимуть роботу по об’єднанню сіл у спроможні громади. І що більш актуальними для них є створення окремого району з переважанням угорськомовного сільського населення. Це стало, свого роду, «сюрпризом» для тодішньої обласної влади. Схоже, цей «сюрприз» і нині має своє продовження. Втім, після місцевих виборів і прикладів Тячівської і Вільховецької об’єднаних громад, що утворились, навіть в угорськомовних селах, селищах і містах – потенційних центрах майбутніх спроможних громад, таких як Батєво, Велика Добронь, Великі Береги і, звісно, Берегові – суттєво зріс інтерес до об’єднавчих процесів і створення громад.

У своїй короткій доповіді на засіданні Об’єднання прикордонних органів самоврядування у с. Яноші 12 грудня експерт Офісу реформ у Закарпатській області Олег Лукша чітко і недвозначно звернув увагу присутніх на реформній сутності і перевагах саме процесу об’єднання сільських територіальних громад у спроможні. А також – акцентував увагу на неприпустимості вихолощення ідей децентралізації і реформи місцевого самоврядування в будь-якому регіоні України, що може проявлятись в ігноруванні норм чинних законів та урядової Методики, яка є механізмом їх реалізації. При цьому, наразі зовсім не йдеться про адміністративно-територіальні об’єднання іншого рівня – райони і регіони (області), щодо організації влади в яких підготовлені зміни до Конституції України, але ще немає законодавчо закріплених умов і принципів їх утворення чи зміни їх територіальних меж. І це – повна прерогатива Української держави, як це відбувається і в будь-якій іншій державі світу при змінах її територіального устрою. Увага присутніх була звернута і на провідну роль громадянського суспільства України як у розробці концептуальних основ здійснюваних реформ, так і в контролі за їх перебігом та запобіганні вихолощення їх сутності у практиці першого етапу – об’єднавчих процесів щодо створення громад. Без утворення неперервної мережі спроможних громад немає жодного змісту поки що говорити про райони та їх межі, бо більшість ресурсів і повноважень все одно беде переміщено на рівень громад. Отже, слід сконцентрувати зусилля саме на утворенні об’єднаних громад. Таким був лейтмотив виступу експерта Олега Лукші.

У заході у с. Яноші Берегівського району взяло участь загалом близько 45 осіб, у т.ч. Берегівський міський голова Золтан Баб’як, голова Берегівської районної ради Йосип Шін, перший заступник голови Закарпатської обласної ради Йосип Борто, а також – Генеральний консул Угорщини у м. Берегові Ендре Саліпскі.

Як повідомляло Закарпття онлайн, можливість створення окремого угорського району на Закарпатті обговорювалася під час другого засідання оновленого Об’єднання прикордонних органів самоврядування (ОПОСЗ). Тоді, згадуючи "золоту акцію", належну угорським партіям в облансій раді, політичні гравці місцевої політики від угорських партій згадували, що “зараз в регіоні та й Україні в цілому немає політичної сили, яка б завадила цьому процесу (створенню окремого угорського району - ред.)". А "ситуація, що склалася на місцях компактного проживання угорців після нещодавніх виборів, дає всі підстави для формування такої адміністративної одиниці”.

Теги: угорський округ, проблема, офіс реформ, чиновники

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати