Закарпатські мисливці за "політичними качками"

За роки незалежності нацдемократам  вдалося сформувати в суспільній свідомості пересічного українця образ ворога України – такого собі геополітичного великороса, шовініста, що спить і бачить, як заграбастати та принизити Україну. Поставити рідну матінку  на коліна, заморозити, вимагаючи платити за російський газ, накопичений в українських газосховищах.

Лише так можна сприймати „фахову” вимогу „кандидата у філософи” перекваліфікувати злочин ст.338 „Наруга над державними символами”  на ст. 111 „Державна зрада” Кримінального Кодексу України („Фест”).

Такий правовий нігілізм можна пояснити хіба що модою на  слово  „зрада”, найуживанішим  в українському політикумі для провокування політичних та владних криз.

Офіційне повідомлення прес-центру СБУ: „На даний час державні символи та пам’ятний знак Конституції України, розташовані на горі Говерла, перебувають в первинному стані” не вписалося в схему прогнозованого головою Секретаріату Президента України Віктором Балогою – зміцнення патріотизму українців („Новини Закарпаття”).

Стало зрозумілим, що вандалізм екстремістів носить „віртуальний” характер та вчинений за межами України: „Наявні у розпорядженні Служби безпеки України матеріали свідчать про те, що вказані вище протиправні дії були сплановані на території Російської Федерації. Крім цього, встановлено, що фотографії, на яких зображено спилювання тризубу, розбивання плити та пошкодження інших знаків, є сфабрикованими, про що свідчать висновки оперативно-слідчої групи. Служба Безпеки  передала зібрані матеріали про скоєння злочину в Генеральну Прокуратуру України.” А до того були грізні заяви СБУ. Обіцянки – покарати винних. Для серйозності намірів навіть послали на Говерлу співробітників відновити пошкоджені вандалами символи держави ?

Наразі невідомо, що відновлювали. Віртуальний вандалізм та віртуальні зусилля для ліквідації наслідків провокації, до яких приєдналася й обласна влада, поставили лише запитання,  без відповіді  („Старий Замок”, „Новини Закарпаття”).

Влада в цій ситуації опинилася в ролі недолугого мисливця, що підстрелив „із засідки” чергову „політичну качку” та з азартом намагається її патрати на очах здивованої публіки.

А може й ні. „СБУ вышла на субботник – улики замести” – констатує автор газетного матеріалу. Мало того, суспільство, збурене фактами наруги над державними символами, намагається допомогти спеціальній службі держави, вказуючи на інші факти наруги над державними символами. Не десь високо в Карпатських горах, а перед будовою Закарпатської обласної державної адміністрації, де: „ ...сам Тризуб теперь изображает грязь и болото, как будто там валялись свиньи ” („ Новинка”).

Та в управлінні Служби безпеки України в Закарпатській області зараз більш важлива ділянка роботи – питання „державної безпеки” в комунальній сфері обласного центру („Трибуна”).

Питань в комунальній сфері справді багато. Почався опалювальний сезон, є надія, що в оселях буде тепло, щоправда – на гривню дорожче. Не менш цікавим є і соціально-економічне становище Закарпатської області в загальноукраїнському вимірі („Європа-Центр”).

Офіційні тарифи на послуги централізованого та гарячого теплопостачання в обласному центрі вже відомі широкому загалу. Та не теплом єдиним живе місто. Є хороші новини і не зовсім. Хороша новина – Закарпатська ОДА виділила 100 тис.грн. потерпілим в Дніпропетровську.  Не зовсім – розпорядженням Олега Гаваші в зв’язку з наданням допомоги Дніпропетровську він зменшив субвенцію, що припадає  Ужгороду, на 24900 грн. „Із них 20100 грн. знімаються з програми медикаментозного забезпечення ветеранів Великої Вітчизняної війни на 2006-2010 роки та 4800 грн. – із програми профілактики та лікування стоматологічних захворювань на 2005 – 2007 рр.”  ( „Ужгород”). Так Гаваші „ привітав” ветеранів, вкравши у них пільги на ліки та лікування („РІО”).

Останнім часом українські політики почали безбожно піаритися на Дніпропетровській трагедії. У нинішній українській реальності політикум перетворюється на якесь царство гоблінів („Чиста політика”).

Поки Ужгородська міська влада добивається тепла для ужгородців через суди та київських чільників („РІО”, „Трибуна”,”Ужгород”,”Європа-Центр”,”Вісті тижня”), на шпальтах „провладних новин” кричать „Караул!– Обласний центр мерзне… Та в інших містах краю не краща ситуація. В Хусті діти не навчаються через дві причини – голод і холод („Новини Закарпаття”).

Ще гірша ситуація в селах Закарпаття. На владу надій немає. Лікіцари – вимираюче село, де покладаються лише на себе і на Бога („Чиста політика”). Така ж ситуація у вимираючому селі Буківцево. Село опустіло на вісімдесят відсотків. Більшість жителів – пенсіонери. Ситуація справедливо названа „Карпатським тупиком” – за яким закінчиться Закарпатське село ( „Старий замок”).

Майбутнє здається похмурим, як осіннє небо над Карпатами. Це відчуття підсилюється прогресуючим зростом цін на продукти харчування і не тільки. Ціни стрибають тільки вгору („Фест”). Експерти прогнозують, що до кінця року окремі продукти можуть подорожчати ще на 20 відсотків, а річний показник інфляції сягне 14 відсотків („Чиста політика”).

Перспектива невтішна. До цього слід додати ще й намагання обдурити споживачів товару та послуг. Вага м’ясопродуктів збільшується за рахунок вологи та солі.(„Фест”, „РІО”). Бізнесмени „без сумління” намагаються продати бракований товар, видаючи його за якісний, але не того „стандарту” („Трибуна”).

Є від чого пересічному українцю впасти в депресію („РІО”). Надія на обласну владу, що має рецепт зниження цін („Старий Замок”).

У народі кажуть: „Обіцянка – дурному радість”. Справедливість цієї україн-ської приказки стосовно влади перевірена часом. Та людська натура так влаштована, що ми живемо сподіваннями. Може, цього разу влада нарешті виконає обіцяне. Без надії сподіваємось.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати