Мистецьке подружжя Закарпаття з найбільшим шлюбним стажем незабаром відзначатиме діамантове весілля

Шістдесят років тому майбутня народна артистка, 19-річна мешканка міста Ужгорода Клара Керечанин та її 23-річний наречений Василь Балог одружилися. Це було дуже колоритне весілля. Весь вінчальний обряд супроводжував Закарпатський хор, тоді ще не заслужений і не народний.

Спочатку молоді жили в чеській горожанській школі (нині ЗОШ № 1 ім.ТШевченка). Батько Клари працював тут завідувачем господарської частини. Мав у цьому будинку кімнатки і Адальберт Ерделі. Дуже полюбляв він смачні обіди Клариної матері, яку ніжно називав Ілонкою. Діти завжди знали, коли він приходив у гості. Після нього залишався приємний запах кубинських сигар.

Картину, на якій художник зобразив юну Клару, вТретьяковці розмістили порядзтво-ром Пікассо. Але тоді, коли Ерделі робив начерки, вона боялася зайвий раз дихнути, щоб не зашкодити майстрові. Листоноша, яка саме принесла художникові листи, навіть засміялася:

— То що, ви вже статуетки малюєте?

А у Василя Балога Ерделі викладав малювання. Більшість його учнів були із закарпатських сіл. Тому перші дві години вчитель навчав їх як треба правильно тримати ножа і виделку, як знімати капелюха. Знав Ерделі деколи піти з уроку. Поклав на стільчик два пенґіви і каже: «Хто майліпше намалює, тому вони дістануться». Коли повернувся, «премію» дав двом найталановиті-шим хлопчакам. Серед них був і Василь.

Але життя Василя Балога змінилося, коли він прочитав оголошення про набір у Закарпатський хор. Якраз тоді він учителює у с.Страж біля Чопа. Його родичі перебралися до Словаччини. Каже, що жили за 6 кілометрів, але понад десять років не міг їх побачити:

— Тільки в 1957 мене пустили їх нащивити.

Сестра працювала заступником мера у Банській Бистриці, то місцеві люди так і казали: «Йдемо на уряд до тої руської».

— Я не мадярський Балог Моя родина — з Великих Лучок, — сміється Василь Васильович. — Предки працювали у графа Шен-борна, який не міг запам'ятати руські прізвища. І сказав: ти будеш Балог, ти Ковач. Але для людей це було не дуже зручно. Тому вони ще придумували прозивки. Ми прозивалися Феньо.

Із майбутньою дружиною Василь познайомився на репетиціях хору. Молода сім'я жила спочатку в першій школі, потім на пл. Корятовича. Цю квартиру з гарними кахлями в кімнатах подарував подружжю лікар-угорець. Але важко було постійно дрова носити. І Балоги перебралися на квартиру на вулицю Високу. А в їхній квартирі на пл. Корятовича оселився Петро Матій із сім'єю.

Роки після весілля минули на репетиціях, на виступах, на гастролях. Поїхав хор якось аж на три місяці. А тоді добових давали - 25 рублів. На двох виходило 50. За ці три місяці молода сім'я назбирала грошей, замовили гарну спальню. З інших гастролей, з Москви, привезли телевізор «Радій». Тоді для Ужгорода це було великою дивиною.

У ті часи Закарпатський хор на вокзалах міст, куди вони приїжджали, зустрічав і проводжав духовий оркестр.

Та й взагалі ставилися до них, як до іноземців. Бо закарпатці вирізнялися поведінкою, одягом. А це були роки, коли в ресторанах часто на столі стояла тільки ложка -ні ножа, ні виделки. А ще наш хор уславився європейським академічним звучанням, адже спів у них не відкритий, не степовий.

Якось відспівали концерт для київських льотчиків. Підходить до них росіянин з Австралії з охоронцями. Каже, що хоче запросити на гастролі.

— Але це можливо тільки через Міністерство культури, — кажуть йому.

— Я залишаю чек. Скільки треба заплатити? — гарячкує той.

Йому знову кажуть, що є багато інших цікавих колективів.

— Не надо мне других, — бунтує російський австралієць. — Они все орут, а эти поют!

Але закарпатців тоді таки посунули.

— Ми були для столиці, як копилята, коли йшлося про закордонні гастролі, — каже Клара Федорівна. — Скільки разів наш хор запрошували за кордон, а ми навіть про це не знали. Говорили, що ми зараз дуже зайняті, у відпустці чи на гастролях, і проштовхували свої колективи.

Та все одно хор гастролював по всьому Союзу, аж до Сахаліна. І всюди викликав фурор. Чого тільки варті виступи з Козловським, після яких артист подарував на щастя Кларі Федорівні 15-копійкову монетку. Ними захоплювалися на найпрестижніших сценах Союзу.

Хоча й курйозів вистачало. У 1953 році якраз відбулася амністія. На вркзалах повно зеків. Грабували буфети. Дізналися, що артисти у вагонах, почали їх штовхати.

У Краясноярську на пероні двоє моряків причепилися до Клари. Але машиніст у вагоні крикнув: «Полундра!». Матроси на мить завмерли і цим вдалося скористатися. Так чоловік захистив дружину.

Артисти хору потім у вагоні навіть коломийку склали:

Ой не сталося такого від роду до роду,

Щоб ми їхали в Сахалін та й із Ужгороду.

Не успіли доїхати до Владивостока,

Як у Познарьки украли блузку та й суконку.

Гей до Клари в Красноярську матроси пристали,

Коби не муж, герой Вася, її би украли.


Часто доводилося по вокзалах сидіти на валізах по півдня. Дехто читав. Це завдяки гастролям Балоги назбирали величезну бібліотеку. Але закарпатські жінки без роботи не можуть. Вишивають, в'яжуть. То їх часто перепитували:

— Извините, это какая артель переезжает?

Під час таких перерв Клара Федорівна вигачкувала велику скатертину. Взагалі, у квартирі Балогів багато речей з власною історією. Не кажучи вже про нагороди. Є навіть «Ганаровая грамота» з Білорусії в гарній золотій оправі.

А от зверху на шафі кошик, схожий на перевернутий жіночий капелюшок. Він прикрашений керамічними квітами.

— Колись він був повен цукерок, — згадує господиня. - Це нам подарували у Франції після концерту.

З Канади їй привезли чорний олівець завбільшки з метр, який завершується суворим профілем індіанця. Придбали подарунок біля водоспаду Ніагара. Ще треба було підготувати одну пару для виступу в Індії. Клару Федорівну, як талановитого хореографа, запросили з Києва на постановку танців концертної програми. Ця танцювальна пара подарувала Кларі Федорівні фігурку Бога Шіву.

Ще одна незвичайна різьблена коробка, з чорного дерева - на журнальному столику. Це витвір канадських індіанців. Художня різьба по цьому дереву дається дуже важко, бо за міцністю воно нагадує сталь.

— Статуетки, — пояснюють мені, — нам дали у Голландії, в китайському ресторані, як першим відвідувачам.

— А цю кераміку мені подарували в Канаді, — згадує Клара Федорівна. — Я дуже переживала, бо перевозити через океан дозволялося тільки 30 кілограмів. А ці вази таки важкенькі. В мене ж, крім того, скільки ескізів, костюмів, нотних зошитів. Але канадці дуже наполягали: «Візьміть із собою в літак». Так я ці подарунки і привезла додому.

Але найбільше дивує багато незвичних дитячих іграшок у кімнаті. На стінці надувна жабка з написом «KISS ME» - «Поцілуй мене». На дивані скуппі — собачка у костюмі, її можна переодягати у два десятки костюмів, навіть шкіряний піджачок. Виявляється, всі ці іграшки з Америки, де Клара Федорівна викладала в танцювальних колективах. Тамтешні жінки почули про талановитого балетмейстера і почали просити навчати і їхній дітей. Напередодні того, як треба було від'їжджати на батьківщину, діти подарували народній артистці найдорожче — свої іграшки.

— Але й ся іграшка, — Василь Васильович показує пишну ляльку в закарпатському костюмі, — мені май ся любить.

А й справді, вона, мабуть, нагадує подружжю Балогів їхнє життя — із рідними закарпатськими візерунками, гарне,яскраве і, мабуть, щасливе.

Мар'яна Нейметі
30 жовтня 2007р.

Теги:

Коментарі

НОВИНИ: Соціо

17:44
/ 1
Суд у Львові поновив на посаді прокурора Закарпаття "люстрованого" Сидорчука із виплатою майже 1 млн грн
16:24
Заморозки наприкінці березня на Закарпатті знищили врожай абрикосів і персиків
14:32
На підприємствах і в організаціях Закарпаття в лютому було задіяно 149,3 тис осіб
13:35
На Закарпатті до місцевого бюджету перераховано понад 1,2 млрд грн податків та зборів
13:24
Мукачівцям пропонують платити за воду, не виходячи з дому
12:10
За I-ий квартал до бюджету Ужгорода надійшло понад 261 млн грн
11:24
На Закарпатті створено Антикризове об’єднання "Здоров’я і Життя"
10:48
Небайдужих закарпатців закликають здавати кров
09:31
Рахунки за електроенергію на Закарпатті контролери традиційно рознесуть споживачам
16:47
ФОТОФАКТ. З авто мукачівця "карантинно" зняли всі колеса
18:04
В Ужгороді волонтери роздали малозабезпеченим продуктові набори
15:35
/ 2
Ремонт ділянки дороги Мукачево-Сільце планують завершити за 2 тижні
15:33
/ 3
У період карантину на Закарпатті зростають ціни на продукти
00:43
/ 2
Велосадиба на перехресті світових шляхів
15:56
Угорщина змінила правила транзиту для українців, які повертаються додому
15:26
Населення Ужгорода на 1 січня становило 115,5 тисяч людей
15:23
/ 5
В Ужгороді за 2 години зібрали підписи під петицією проти "приватного" платного паркування в центрі міста
14:17
На кінець лютого закарпатці боргували за газ 1123,8 млн грн, за електрику – 172,4 млн грн
12:08
Закарпатські податківці розповіли про про мораторій на проведення перевірок
11:55
/ 5
UA: ЗАКАРПАТТЯ транслюватиме недільні богослужіння
11:54
400 харчових пакетів для пенсіонерів, багатодітних сімей та людей із інвалідністю передали священники Хустського деканату
09:20
На Закарпатті господарі і в період карантину обробляють городи і працюють в теплицях
00:49
Оприлюднено повну версію судового рішення по скасуванню висновку з ОВД щодо будівництва ВЕС на Боржаві (ДОКУМЕНТ)
23:03
"Нестандартну" парковочну розмітку в Ужгороді мають усунути - поліція (ДОКУМЕНТ)
22:42
/ 9
Під тиском ЗМІ і громадськості у "скандальній" пральні Хустської ЦРЛ почали ремонт
» Всі новини