Дорогі наші дороги, або За кордоном 1 км автошялху приносить мільйон доларів прибутку

— Миколо Михайловичу, багато закарпатських доріг будувалося ще за часів буржуазної Че-хословаччини, інші — за радянських. Наскільки доцільні саме такі дорожні схеми сьогодні?

— Вони зроблені дуже продумано. Навіть за виникнення непередбачуваних ситуацій на певному відрізку є можливість проїхати іншим шляхом. Великі проблеми в тому, що збільшилися навантаження на дороги та інтенсивність руху. Якщо раніше вантажопідйомність автомобіля обмежувалася 3—5 тоннами, то зараз сягає до 30-40. До того ж, автошляхи потребують постійного догляду. Ще недавно йшлося про утримання спеціальних бригад, які б стежили за станом мостів. Але коштів на цю справу не знайшлося. А тим часом повені довели, що без мостів доріг не буде. Зараз треба звернути увагу на утримання доріг. Якщо ми цього не зробимо сьогодні, то через рік-два зовсім проїзду не буде. Кілометр автошляху коштує дуже дорого. За радянських часів це було 100 тисяч карбованців. Зараз вам цього напевне не скаже жоден спеціаліст. Бо багато залежить від місцевості, категорії дороги, інтенсивності руху транспорту, який працює на будівництві. Сьогодні виділяється коштів у 5—6 разів менше, ніж потрібно для під-, тримання доріг у належному стані. Всього в цьому році для Закарпаття виділено 58 млн. гривень на утримання і ремонт автошляхів.

— Наскільки сучасним транспортом забезпечується облавтодор сьогодні?

— Зношеність транспорту — майже 70 процентів. Але останні два роки відбулося поповнення спеціальною технікою. Цьогоріч виділено кошти з державного бюджету та кредитні кошти — в цілому більше семи мільйонів гривень.

Але тут постає інше питання. Гаразд, буде техніка. А вона, до речі, недешева. Але її потрібно експлуатувати, людей забезпечити роботою. Тобто потрібно збільшувати фінансування. Тому я сподіваюся, що зараз буде визначено об'єм робіт по підготовці до чемпіонату Європи з футболу в 2012 році, що дасть змогу заді-яти наше підприємство у виконанні дорожніх робіт на Закарпатті, а, можливо, і в інших регіонах.

Значна частина спеціальної техніки залучається до роботи в зимовий період. Минулого року в нас зими практично не було. А машини стояли, а отже, люди залишалися без роботи. Тому техніка деколи «несе» не прибутки, а збитки. Бо працює машина чи ні, податки з транспорту потрібно сплачувати.

— Багато нарікань викликають автошляхи Ужгорода, та й деякі сільські не менше. Чи часто місто чи село виступало вашим замовником цього року?

— 75 процентів з податку за транспорт залишається місту. Ще 25 відсотків іде на дороги загального користування. Ці кошти спрямовуються на ремонт доріг, на їх утримання. Але все одно це мало. Потрібно залучати додаткові кошти - з продажу землі, нерухомості. В Ужгороді вже 15 років капітального ремонту доріг практично не було. Цього року місто отримало субвенцію на комунальні дороги в Ужгороді - 500 тисяч. За ці кошти нами зроблено капітальний ремонт ділянки вулиці Загорської, а також в Оноківцях, вулиці Транспортної. На задовільне утримання дороги треба виділяти мінімум 4— 5 млн. на рік. А щодо сіл, то з транспортного податку 50 відсотків залишається в сільських радах. За рік по всьому Закарпаттю це майже 8 млн. грн. Але і ці кошти використовуються не в повному обсязі. А ще й розпорошуються іншим приватним виконавцям, які, до того ж, не мають ліцензії на проведення дорожніх робіт. Крім того, сільські ради не провели тендерів на виконання вказаних робіт.

— Який стан доріг на перевалах, особливо напередодні зими?

— На цих ділянках вже сьогодні відбувається чергування спеціальної дорожньої техніки, тільки в меншій кількості. На відкриті майданчики завезено піщано-соляну суміш. На Абранському перевалі в закритому складі ангарного типу за-складовано майже 100 тонн солі.

— І взагалі, чи готові до зими наші автошляхи?

— Підготовка доріг до зимового утримання - це ще один наш клопіт і витрати. Майже на 80 відсотків заготовлені протиожеледні матеріали, сіль і відповідна техніка. Наприклад, більшу частину дороги Київ—Чоп під час ожеледиць та снігопадів обробляємо чистою сіллю. На машинах вмонтоване обладнання німецької фірми «Шмідт», воно дуже дороге. У минулому році збудували 3 склади спеціально тільки для солі. Можемо зберігати до двох тисяч тонн. У Тячівському, Хустському районі використовуємо ропу. Беремо її з Солотви-на або ж із с.Олександрівка на Хуст-щині. Ропи витрачається менше, а отже, й менше транспорту, пального і в кінцевому рахунку витрат. Але це тільки в тих випадках, коли температура повітря не нижче мінус 5-6 градусів. Коли морози сильніші, із ропою можемо тільки накликати на себе біду, адже розчин може замерзнути. Взагалі до ропи рекомендується додавати інгібітор - речовину, яка запобігає роз'їданню металу. Наукові розробки з цього приводу є, але їх поки не застосовують.

— Які відрізки доріг на Закарпатті вважаєте нині найбільш критичними?

— Звичайно, відрізки шляхів, які потребують найбільшої уваги. Наприклад, окремі ділянки автодороги Мукачево— Рахів—Івано-Франківськ—Львів у Рахів-ському районі, а також Долина—Хуст, особливо окремі ділянки в Міжгірському районі, які були зруйновані повенями. А ще — автодорога Перечни—Свалява— Липча, біля якої розташовані санаторії. Більше уваги слід приділяти місцевим дорогам, під'їздам до населених пунктів, які роками ставали непридатними через брак фінансування дорожньої галузі краю. Але навіть у цьому випадку намагаємося давати собі раду. Робимо деколи й «на бороду» -доводиться виконувати роботи за власні обігові кошти, кредити банків, постачальників. На сьогодні без лімітів ми виконали робіт на 9,5 мільйона гривень. А ці кошти будуть отримані тільки наступного року. Цього року, наприклад, здали 600 метрів доріг в Рахівському районі біля с.Костилівка - це 164 кілометр, шлях Мукачево—Рахів—Івано-Франківськ— Львів почали будувати ще в 2002 році. Тому початкова вартість була 2 млн. грн., а нині вона збільшилась удвічі. Тому, звичайно, якщо б кошти надійшли одразу, було б значно дешевше. А взагалі дороги — це те, в що варто вкладати гроші. За кордоном це розуміють. Там 1 кілометр добротного автошляху приносить 1 мільйон доларів прибутків. Бо це й соціальна сфера, і рекреація, і торговельні зв'язки. До доріг «тулиться» багато кемпінгів, магазинів, бензозаправок...

Удень вашого професійного свята бажаємо шляховикам сталих, гарних заробітків, міцної техніки, розумних законодавчих рішень згори, сприятливої погоди і щасливої дороги!

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати