В ефірі телекомпанії "Тиса-1" присутньо 20% політичної і комерційної "джинси" – "Телекритика"

Генеральний директор Національної телерадіокомпанії України Зураб Аласанія заявив нещодавно, що логотипа cуспільного мовлення удостояться лише ті обласні державні мовники, які забудуть про замовні матеріали. І хоча вони де-юре вже перейшли в підпорядкування НТКУ, позбутися «стандартів» провладної джинси й самоцензури поки що не спромоглися, догоджаючи очільникам регіонів.

Принаймні, про це свідчать результати моніторингу 10 обласних ОДТРК, проведених другого тижня вересня. Щоправда, винятки, коли матеріалів із ознаками замовності в новинах цих каналів не виявлено взагалі або їх один чи два, є, — це Сумська, Чернівецька й Запорізька ОДТРК. Разом із тим, «добрі» традиції провладного «паркету» бережуть їхні колеги з Волині, Закарпаття, Одеси, де відсоток новин із ознаками замовності коливався від 22 до 25 %. А особливо полтавчани, які здобули прикре лідерство з показником 30 % контенту з ознаками замовності, причому здебільшого саме з «протокольною» — політичною складовою.

Узагальнений моніторинг за 7–13 вересня 2015 року матеріалів із ознаками замовності (або цензури) та дотримання професійних стандартів у новинах обласних державних телерадіокомпаній Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Закарпатської, Запорізької, Одеської, Полтавської, Сумської, Харківської та Чернівецької областей.

УЖГОРОД, «Тиса-1»

Монітори побачили ознаки замовності у семи з 35 сюжетів, — 20% новин каналу, які вийшли в моніторинговий період. 3,83 бала — так оцінено рівень дотримання стандартів інформаційної журналістики.

Ознаки політичної замовності експерти знайшли у шести матеріалах, із яких два — відвертий «паркет». Зокрема, сюжет про зустріч ужгородського мера із військовими від 7 вересня: «Ужгородський міський голова, Віктор Погорєлов, на зустрічі із військовими зазначив, що мерія працює над вирішенням проблем із виділенням для них житла. Адже, сім'ям загиблих учасників АТО держава гарантувала отримання квартир. Проте, на Закарпатті з цим і досі проблеми». В цій новині немає жодної конкретної інформації, окрім піару очільника міста. Власне, це опосередковано підтверджує й коментар самого мера: «У нас болюче питання — це надання обов'язків держави взятих на себе, це надання квартир тим сім'ям, які загибли в ці дні в АТО, в ці бойові дії. Значить, ми хочемо вам доповісти, що на сьогодні мною тільки що підписано щойно дві квартири, але уже отримають 5 квартир із наших, на жаль, загиблих учасників АТО мешканців міста Ужгорода і тих, хто проживав в гуртожитках на території 15-го батальйону». У цьому напливі слів дійсно є інфопривід: ще двоє учасників АТО отримають житло, однак ракурс журналісти все одно змістили на міського голову.

Або ж візьмімо сюжет про призначення нового голови Мукачівської РДА за 8 вересня: «І назначено голову Мукачівської РДА. Представляти нового керівника району приїхав голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль. Також у залі були присутніми голови сільських і селищних рад Мукачівщини та керівники підриємств».

Також в ефірі телеканалу є сюжети, в яких без очевидної причини з’являлись коментарі представників міської чи обласної влади. Наприклад, в матеріалі про освячення каплички та інших приміщень в реабілітаційному центрі «Дорога життя» за 9 вересня досить дивно виглядає коментар заступника міського голови Ярослава Шафаря: «Підтриманого проживання», люди з особливими потребами, які в них знаходяться, вони стають більш вільними, більш здоровими і більш щасливими. І мені приємно десь відчувати дотичність до цієї події, тому що, як казав Альберт Ейнштейн, що життя прожити для когось, має сенс. Вартує того, щоб його прожитии».

Що стосується ознак комерційної замовності, то вони є в одном матеріалі за 11 вересня. Це сюжет «Найкращий бограч у Русині».

Експерти також звернули увагу, що в журналістів каналу є проблеми з дотриманням стандарту достовірності, — щонайменше в половині випадків вони не посилаються на джерела оприлюднюваної інформації.

На думку моніторів, журналісти «доповнюють», або навіть підмінюють фактаж власними оціночними судженнями. Скажімо, багато питань до сюжету від 10 вересня, в якому журналісти каналу стверджують, що спалаху поліомієліту в регіоні немає, а заяви про епідемію з Києва — нагнітання ситуації.

Журналіст стверджує: «Закарпатські можновладці та медики в один голос заявляють, в той же день, коли міністр розповідав, що хворобу подолано, в області вже знали, що поліомієліту нема і не було. Було подібне захворювання, проте таких на Закарпатті щороку більше десятка. Лабораторні дані свідчать, дикого поліовірусу не виявлено. Загрози життю дітей нема». Невже автор сюжету опитав усіх можновладців та медиків в області, щоб стверджувати про їхню спільну позицію? Про які лабораторні дані говорить кореспондент? Хто їх проводив?

На другому місці за частотою порушень — стандарт відокремлення фактів від коментарів, — такі вади мають 37 % новин.

Теги: джинса. замовність, Тиса-1

2 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати