Заробітчанські мільярди

Для країни це немаленька сума. Вона становить приблизно 8% ВВП. Для порівняння, грошові перекази українських трудових мігрантів удвічі перевищують прямі інвестиції в українську економіку з-за кордону. Їх сума 2006 року становила 4,8 мільярда доларів, пише газета “Дело”.

За даними Всесвітнього форуму українців, зараз за кордоном працює понад сім мільйонів українських громадян, що становить приблизно десяту частину всіх трудових мігрантів у світі. Найбільше українців працює в Італії, Іспанії, Португалії, Німеччині, Польщі та Росії. При цьому остарбайтери фактично дотують українську економіку, переказуючи гроші родичам. Наприклад, тільки “УкрСиббанк” за минулий рік виплатив понад 470 тисяч переказів на загальну суму 240 млн. грн. Банк використовує системи Western Union, Contact, Юністрім, а також власну – “УКРСИБ”. У середньому заробіток українського трудового мігранта становить 800 доларів на місяць (від 500 доларів на місяць на сільськогосподарських роботах у Польщі до 1,5 тисячі на будівельних роботах у Португалії).

Таким чином, згідно із даними доповіді Міжнародного фонду сільськогосподарського розвитку (МФСР) – спеціалізованої установи ООН, – за розміром суми грошових переказів українські мігранти на просторах СНД поступаються лише колегам із Росії. Ті переказали на батьківщину протягом минулого року рекордні 13,8 мільярда доларів.

Цікаво, що українські заробітчани за сумою грошових переказів обігнали навіть турків, які, як відомо, задіяні по всьому світу в будівельних проектах. Вони за минулий рік переказали на батьківщину менш ніж 7,4 мільярда доларів. При цьому варто зазначити, що МФСР брав до уваги лише офіційні дані – банківські перекази за допомогою лишень спеціальних програм, для прикладу таких, як Western Union, Contact. Тому ні для кого не стане відкриттям, що насправді лишень за минулий рік трудові мігранти з України переказали своїм родичам суму значно більшу, ніж зазначено в офіційних документах.

Окрім того, варто зауважити, що обсяги та розміри грошових переказів зростають швидше, ніж кількість самих міжнародних мігрантів, і не тільки починають відігравати важливу роль для родин, які залишилися вдома, а й стають справжнім генератором розвитку економік країн – реципієнтів грошових трансфертів мігрантів.

2006 року офіційні грошові перекази до країн, що розвиваються, становили близько 200 млрд. дол., а це значно більше за обсяги міжнародної технічної допомоги цим країнам, за обсяги портфельних інвестицій і майже дорівнюють обсягам залученого капіталу у формі прямих інвестицій. Упродовж 1970-2005 років обсяги надходження грошових переказів у світі (переважно з розвинених держав у країни, що розвиваються) зросли втринадцятеро, тоді як кількість мігрантів – лише у 2,3 разу.

Таким чином, трансферти грошових переказів, по суті, формують окрему складову міжнародного ринку капіталу – міграційний капітал. Його обсяги можна характеризувати як доходи мігрантів, що їх за мінусом витрат на їхнє перебування в країні працевлаштування скеровують на батьківщину та використовують для підвищення економічного та соціального рівня життя рідних і близьких, розвитку місцевих територій і країн загалом.

Тому, відповідаючи на запитання, що має країна від трудової міграції – вигоди чи втрати, слід зважати на кілька обставин. Ідеться про неможливість забезпечити зайнятість трудових мігрантів в Україні, неможливість отримувати на батьківщині достатні для утримання сімей заробітки, про можливість працевлаштування в сусідніх країнах і отримання там вищих доходів, перспективу значного розширення професійних навичок, фахового та загального світогляду трудових мігрантів у країні працевлаштування та після повернення на батьківщину, а також можливість переказу та ввіз на батьківщину значних сум заробітків, що вирішують нагальні життєві проблеми родин.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати