Коли ужгородці будуть з теплом?!

Володимир Олександрович повідомив, що наразі з середи запрацювали 16 автономних котелень у закладах освіти. Всі інші, згідно з розпорядженням міського голови про початок опалювального сезону, повинні були з понеділка подавати тепло. Однак вони не запущені через те, що НАК “Нафтогаз України”, зокрема його дочірня компанія “Газ України”, не надала ліміти газу нашим теплопостачальним організаціям. Пов’язано це з тим, що за „Уж-теплом” та „Енергетичними системами м. Ужгорода” рахується борг близько 7 млн. гривень, і доки він не буде погашений, про поставки газу не йтиметься. При цьому пан Бобков зазначив, що бюджетні установи не боргують жодної копійки. Причиною всьому неплатежі певної частини ужгородців за тепло і гарячу воду в останньому опалювальному сезоні. Міська влада завчасно попередила городян про можливі проблеми і їхні наслідки, та нести гроші за отримані послуги вони не поспішають. Стосовно ж погашення заборгованості за рахунок міського бюджету перший заступник сказав, що таке неможливо ні в моральному (це буде несправедливо щодо сумлінних платників), ні в юридичному (нема таких статей видатків) аспектах.

Звісно, міська влада не сидить склавши руки, а намагається зарадити ситуації і „вибити” тепло поки що хоча б для бюджетників. „Ми звертаємося до різних інстанцій та посадовців — від віце-прем’єра з паливних питань А. Клюєва, міністра палива й енергетики Ю. Бойка до керівника дочірньої компанії “Газ України” пана Зубова з проханням дати нам газ для бюджетної сфери. В нас, крім тих 16 котелень, що зараз працюють, є ще 18, які мають можливість постачати тепло суто бюджетним організаціям; деякі — із залученням мінімальної кількості населення. Однак порозуміння не знаходимо”, — каже Володимир Олександрович. Не з’явилося воно й після селекторної наради з віце-прем‘єр-міністром Володимиром Рибаком. Зверталися й до ВАТ “Закарпатгаз” із проханням дати можливість місту провести пусконалагоджувальні роботи (за законодавством, на 72 години, незалежно від наявності лімітів чи договорів, газопостачальна компанія повинна подати газ, аби переві-рити, чи готові котельні до роботи). Навіть на це там не йдуть. Натомість, крім усього, вимагають копію договору на постачання газу на жовтень-грудень (а укладання договору, нагадаємо, можливе лише за умови 100-відсоткової проплати ТЕК за отримані послуги). Тому міська рада готує позовну заяву в суд про примусове зобов’язання ВАТ “Закарпатгаз” відновити газопостачання котелень, які подаватимуть тепло на бюджетну сферу, щоб можна було розпочати опалювальний сезон хоча б у цих установах. До того ж офіційно інформувала про готовність платити подекадно, потижнево, наперед. Утім усе безрезультатно.

— НАК “Нафтогаз України” взагалі нав’язує Ужгороду, як і багатьом іншим містам України, схему так званої давальницької сировини: вони подають газ, розрахунки за нього йдуть у Київ, а звідти теплопостачальні компанії отримують рівно стільки грошей, скільки там вважають за потрібне, — розповідає пан Бобков. — За такою схемою “Ужгородтеплокомуненерго” за 2 роки довели до банкрутства, і ми змушені були в аварійному порядку торік протягом 2 тижнів робити переформатування всієї теплопостачальної системи в Ужгороді. От тому міський голова на селекторній нараді в присутності керівника „Нафтогазу” заявив, що Ужгород на це не піде.

За такої ситуації бачиться вихід у переведенні протягом приблизно двох років бюджетних організацій на автономне теплопостачання. „Зараз маємо 18 котелень, цьогоріч додамо ще дві, а за 2 роки всі 54 бюджетні організації будуть із власним теплом”. Для населення нинішнього року продовжили видачу дозволів на автономне опалення, але при цьому віддавали перевагу від’єднанню під’їздів, стояків — аби виводити з експлуатації цілі групи квартир і таким чином уникнути хаотичності. Тож близько 2 тисяч осель цього року буде переведено на автономне опалення. Нині, за підрахунками, понад чверть населення Ужгорода вже має його. Цей процес триватиме, обіцяє Володимир Олександрович. Однак за дещо іншою схемою. „Ми зараз робимо аналіз, на яких котельнях залишилося мінімум споживачів, і виводитимемо їх з експлуатації, бо вони стають нерентабельними”. До того ж — і це не є секретом — теплопостачальні організації не можуть подавати якісне тепло через застарілі системи, замулені труби тощо. Плюс високі тарифи внаслідок високих цін на газ для теплопостачальних організацій. Зрозуміло, що населення за таких умов робитиме все, аби перейти на автономне опалення. І, можливо, за два-три роки наші теплопостача-льні компанії стануть мініатюрними чи зовсім зникнуть, прогнозує перший заступник. Принагідно він радить усім, у кого встановлене автономне опалення, легалізуватися. Насамперед тому, що „нелегалів” треба вивести з бази даних теплопостачальників. А найголовніше — легалізація зробить можливим контроль за газовими приладами, що відповідно убезпечить від надзвичайних ситуацій. Для цього потрібно єдине: щоб ЖРЕР надав квартиронаймачу довідку про те, що в нього встановлене автономне опалення.

Повертаючись же до головної теми зустрічі, пан Бобков сказав, що зарадити ситуації можуть найперше розрахунки. І той, хто має можливість платити, повинен платити. Хто ж не може, нехай звертається по субсидії у відділ соціальних допомог на пл. Ш. Петефі.

На сьогодні ними скористалися 5350 ужгородських родин. Проте, за прогнозами, на них можуть розраховувати ще 4 тисячі. Уся біда в тому, що певний прошарок населення просто не хоче звертатися по субсидії. Через це торік місто втратило близько 4 млн. грн. А, на переконання Володимира Олександровича, якби всі вони отримали їх, борг перед теплопостачальною організацією був би менший. Ще один аспект. Нині на рахунках „Уж-тепла” й „Енергетичних систем м. Ужгорода” акумулюються кошти, що надходять від бюджетних організацій як аванс за газ, — доти, поки буде досягнуто домовленостей чи зобов’язано через суд „Закарпатгаз” подати паливо. Крім того, „Уж-тепло” зараз підготувало документи на укладення угоди з банком на отримання кредиту в розмірі близько 2 млн. грн. „Але це буде той останній крок, на який ми підемо, якщо до настання морозів не зможемо іншими шляхами привести в дієвий стан наші теплопостачальні компанії”, — зазначив Володимир Бобков.

А загалом, резюмував він, усі проблеми в цій ситуації від того, що в системі комунальних послуг у нас колгосп. Скінчиться ж він, коли на кожну послугу будуть “краник” і закон про конфіскацію майна, в тому числі й квартир, і „тоді, повірте мені, всі платитимуть і нікого не треба буде вмовляти”.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати