«Проведення робіт з розчистки русел є найбільш актуальним саме під час низької водності річок. Саме при малій водності можна найбільш ефективно провести ці роботи», - наголосив посадовець. За його словами, розчистка русел передбачена законом. Наразі такі роботи проводять не лише в обласному центрі, але й Мукачеві. Подібні розчистки передбачено провести більше десятка по всій області.
«Зараз в області право проводити руслоочисні роботи на річках області мають 28 суб’єктів господарювання. Їх роботи – під посиленим контролем, як органів водного господарства, так і контролюючих природоохоронних органів, -- наголосив Володимир Чіпак. – Нашу нинішню роботу з розчистки Ужа також перевіряла прокуратура, однак порушень не виявила».
Спілкуючись із журналістами, фахівець розповів також і про небезпеку, яку несуть неочищені стоки, особливо в період низької водності, яка спостерігається на річках краю нині. «Через неефективну роботу ряду очисних споруд водокористувачів, скид забруднених вод в поверхневі водні об'єкти залишається сталим вже на протязі останніх декількох років. Деякі підприємства області скидають стічні води в поверхневі водойми взагалі без очистки, або недостатньо очищені. Переважно це комунальні підприємства (водоканали) області, очисні споруди яких потребують невідкладної модернізації та оновлення. «Проблема з забрудненням поверхневих вод є однією з найбільш важливих і вимагає від місцевих органів влади якомога швидшого вирішення, враховуючи транскородний вплив водотоків», - каже Володимир Чіпак.
Поряд із забрудненням водотоків, водогосподарників турбує і проблема їх засмічення. «Замість води в річках тонни сміття, непотребу, невеличкий паводок несе із заплав річок тисячі й тисячі ПЕТ-пляшок. Проблема збору та утилізації твердих побутових відходів в області так і не вирішена. Водотоки області перетворюються на «сміттєпроводи», які відносять відходи до країн ЄС. А це вже транскордонні проблеми, які не просто вирішувати», - наголосив головний водник краю.
Також Володимир Чіпак констатував: в останні два роки Програма комплексного протипаводкового захисту з державного бюджету практично не фінансувалась, проектні та будівельні роботи не виконувались. «Здійснювалось лише часткове погашення «проревізованої» контролюючими органами кредиторської заборгованості за минулі роки, залишок якої на сьогодні складає 9,4 млн. гривень. Зараз в краї 57 ділянок, де існує загроза підтоплення, щоправда при різних паводках. В небезпеці можуть опинитися більше 250 населених пунктів. Незавершеними залишаються до сотні протипаводкових об’єктів, на які ми шукаємо фінансування, зокрема створюючи інвестиційні проекти», - повідомив Володимир Чіпак.
Як повідомляло Закарпаття онлайн, днями завідувач кафедрою ботаніки Ужгородського національного університету, кандидат біологічних наук Олег Колесник наголосив, що під розчищення русла Ужа в Ужгороді пошкоджують дамби набережних.
Йдеться про розчищення русла річки Уж і набережних в межах обласного центру Закарпття, що його в рамках традиційного для себе піару "ініціював" голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль.
Під ці роботи з бюджету Ужгорода спершу було виділено 300 тисяч гривень, пізніше – ще 800 тисяч.
Прес-служба Закарпатської ОДА