— Дівчата фізично та психічно здорові, програму першого класу засвоюють швидко, — каже заступник директора з навчальної частини Наталія Левченко, 44 роки. — Безумовно, вони дуже відстали в розвитку.
34-річна мати дівчаток Олена Ковач родом із села Ростоки Рахівського району Закарпатської області. На південь України приїхала на заробітки 13 років тому — працювати на полях у фермерів. Спочатку жила в місті Снігурівка Миколаївської області. Там зійшлася з чоловіком Миколою. Запевняє, що дівчат народила від нього, але Ольга й Катерина батька не пам’ятають. А Олена вважається матір’ю-одиначкою.
До Таврійська вона переїхала 2002-го. Оселилася в напівзруйнованому будинку. Жебракувала з дітьми на вулицях. Два роки тому познайомилася з місцевим безробітним Олександром Лосєвим, народила третю дочку. Нині дівчинці більше року, її виховує мати Олександра. Вона оформляє право опіки.
Півроку тому Катя, Оля та їхня мама познайомилися на залізничному вокзалі з 25-річною Оленою Лакатош. Та запросила усіх трьох жити до себе.
Олена Лакатош тулиться зі співмешканцем і трьома власними дітьми одного, трьох та п’яти років у хатинці площею 15 кв. м. Усі живуть на пенсію свекрухи, час від часу жебракують. Нині їх стало семеро.
Ольга й Катерина допомагали няньчити дітей. Інколи жебракували. Спали вдвох на одному ліжку. Олена Лакатош годувала сестер. Коли дізналася, що ті не вміють читати, навчала літер. А у серпні привела сестер до міськвідділу у справах неповнолітніх.
— Ми запитали в матері, чому її діти досі не навчалися, — розповідає прокурор Нової Каховки Андрій Терно. — Вона відповіла, що просто забула віддати їх до школи. Навіть не знітилася після такої відповіді.
Олену Ковач затримали. Проти неї порушили кримінальну справу за злісне невиконання батьківських обов’язків. Жінці загрожує до п’яти років ув’язнення. Дівчат віддали до інтернату.
— В інтернаті нам подобається, — каже Ольга. — Живемо в одній кімнаті з однокласницями. Вони нас не люблять, бо ми змушуємо їх прибирати після себе іграшки, складати постіль. Старші дівчата з нами не спілкуються.
Ольга та Катерина допомагають вихователям доглядати за молодшими дітьми. Кажуть, звикли няньчити малих.
— Дівчатам добре в інтернаті, — додає заступник директора Наталія Левченко. — Про матір згадують без злості. У одної з сестер не було свідоцтва про народження, в іншої — лише клаптик від нього. Нині ми відновлюємо документи.
Про матір дівчата говорити не хочуть. Кажуть, вона їх била, змушувала жебракувати. В інтернаті полюбляють дивитися телевізор.
— Нравиться передача ”Ключовий момент”, серіал ”Доньки-матері”, — говорить старша Ольга.
У Новокаховській школі-інтернаті N1 навчаються та постійно проживають 176 дітей, із них шестеро сиріт. У 50 дітей батьки позбавлені прав.
— Усіх дітей повністю забезпечує держава, — кажуть педагоги. — Проте їм не вистачає батьківської любові.