Закарпатська Тиса вимагає грошей. Причому немало — 2,5 мільярди гривень

Стихійне лихо справило враження і примусило урядовців взятися за розбудову протипаводкових споруд. Можливо, й добре, що робилося це по «гарячих слідах», коли перед очима ще стояли руйнівні наслідки повеней. Можливо, тому й тоді розроблялася не просто програма по «затиканню дір» та відновленню проривів, а якраз цілісний комплекс заходів , які б убезпечили Закарпаття від драматичних подій. Зрозуміло, що написати і затвердити документ значно легше, ніж його виконувати. І це підтвердили перші ж роки виконання програми. З 2002 до 2005-го року вона фінансувалася практично відсотків на 12%, про що неодноразово нагадували спеціалісти галузі. Нова редакція програми захисту на 2006—2015 роки передбачає серйозні суми фінансування. Для її реалізації навіть створено окрему структуру - об'єднану дирекцію по будівництву водогосподарських об'єктів у Закарпатській області, в яку залучено досвідчених фахівців галузі. Але зрозуміло, що додаткове фахове підсилення може спрацювати тільки, коли заплановані кошти все-таки надійдуть з держбюджету. Тиса вимагає грошей. Для того, щоб заощадити в майбутньому незрівнянно більше.

З минулого року фінансові вливання стали таки на порядок більшими. У 2007-му, наприклад, виділено понад 70 мільйонів гривень із 97 запланованих. Різниця між «бажаним і дійсним» суттєво скоротилася і дає можливість принаймні завершувати будівництво й реконструкцію захисних споруд на берегах Тиси. Але виявляється, навіть гроші у цьому масштабному будівництві — це ще не все. Весь цей процес супроводжується проблемами, які проектантам зі столичної висоти навряд чи можна побачити. Для цього потрібно підійти ближче, буквально на місце майбутнього будівництва. Ось хоча б у село Барієво на Берегівщині - одну з проблемних ділянок на шляху річки.

БАРІЄВО. ІСТОРІЯ ПАВОДКІВ

Це сьогодні Барієво — село. А з XIV століття воно мало міський статус з усіма правами королівського міста. Його населяли дворяни, військові, цехові майстри, торговці, землероби, священнослужителі. За кількістю населення тодішнє Барієво мало чим поступалося сучасному. Так само і щодо економічної інфраструктури. Сьогодні ж, за словами сільського голови Елемира Шоломона, в селі працює два швейних підприємства, 24 малі виробництва (переважно торгові точки), є тридцять вісім фермерів, які займаються огірками, помідорами та зерновим господарством. І, звичайно, три потужні будівельні фірми, які створюють захисні споруди. Отже, переходимо ближче до теми.

У всі часи Барієво потерпало від сильних повеней. Ще в XIX столітті тут було збудовано дамбу, прокладено штучне русло річки Боржава в обхід міста. Земляні роботи проводилися і в насту-

пному столітті. Однак від потужних повеней 1998 та 2000 років не змогли захистити жодні земляні споруди. Руйнувань у тій чи іншій мірі зазнало близько 400 будинків. Нинішні роботи в рамках програми захисту покликані остаточно вирішити проблему паводків, які дошкуляли упродовж століть.

КОЛИ ОДЕСИТИ ЗАГОВОРЯТЬ ПО-УГОРСЬКИ

За словами провідного інженера дирекції по будівництву водогосподарських об'єктів Василя Матвієнка, спорудження дамб планується завершити восени 2008 року. А зараз тут з максимальними темпами працюють будівельники «Південбудмеханізації» з Одеської області, Фастова (Київська область), Запоріжжя. А також підрозділи берегівського управління водгоспу.

Присутність десятків грейдерів, екскаваторів та іншої техніки та великої кількості приїжджих вносить свої корективи в життя селян. Це означає, що є додатковий збут для вирощених в селі овочів-фруктів, молока, м'яса і т.д. Пожвавішав місцевий ринок від присутності нових покупців. За словами сільського голови, взаємини з будівельниками досить теплі, сільська влада відразу пішла їм назустріч, коли потрібно було організувати базу для проживання чи вирішити якісь побутові питання. У свою чергу гості намагаються мінімізувати незручності у зв'язку з будівництвом. У спекотні дні вони справно поливали водою прилеглі території, щоб пилюка не піднімалася на село. Власне, слова про добрі стосунки підтвердив і прораб із Фастова Віктор Волошин. Завдяки добрим стосункам з місцевими механізаторами можна швидко дістати необхідні запчастини, провести зварювальні роботи. Робітникам же мехколон не звикати до кочового (вахтового) життя. Своя кухня, свої холодильники, телевізори, комп'ютери дозволяють почуватися по-домашньому. Тим більше, що багато киян-одеситів уже бували на Закарпатті під час ліквідації наслідків паводків. Водій бензовоза Леонід Рутков-ський працював на Тячівщині два роки тому. Потроху обживаючись, «східняки» починають розуміти окремі фрази угорською, а до кінця будівництва, хтозна, вже балакатимуть по-тутешньому.

І все-таки є на будівництві речі, які гальмують справу. Вимагають додаткових коштів, не передбачених заздалегідь. Основна проблема в тому, розповідає виконроб Берегівського МУВГТарас Пі-рус, що дамби по обидва боки річки Бо-ржави нарощуються буквально посеред села, впритул до земельних ділянок, багатьох приватних споруд. Тут уже доводиться домовлятися з місцевими мешканцями. Несподіваною перепоною стають газопроводи та інші комунікації, і все це «просить» додаткових коштів, додаткового часу на проектування нових робіт.

Але в підсумку і темпами, і якістю зробленого дирекція по будівництву водогосподарських об'єктів задоволена. Принаймні приїзду голови Держводгос-пу Василя Сташука будівельники чекали спокійно — показати було що. Практично готові дамбові споруди викликали схвалення і київського гостя, і районного керівництва.

Наступний маршрут Василя Сташука — село Городилово Хустського району. Від самого райцентру воно відгороджене тільки Рікою. У серпні робоча комісія у складі районного керівництва, го- ловного інженера обласної дирекції Олександра Капелюшка, начальника Виноградівського управління осушних систем Василя Сантая та виконавця робіт начальника ПМК-240 приймала збудовану дамбу. Попри прохолодний дощ, «комісари» ретельно обходили всі ділянки новозбудованої дамби, не випускаючи з уваги жодної складової завершеного будівництва. Незважаючи на спекотне літо, висіяна на схилах дамби трава проросла, укріплюючи її поверхню. Якість роботи влаштувала всіх. Хоча знову доводиться нагадати, що будівництво ведеться не в безлюдному місці. Городилово має чималу череду корів, які звикли прямувати на пасовище навскіс через дамбу, витоптуючи молоді посіви. Втім, Для будівельників хустського ПМК і ця проблема вирішувана.

Крім цих об'єктів, подібна робота ведеться у багатьох районах області. Зважаючи на рівень фінансування, спорудження дамб стало першочерговим завданням. Хоча головний інженер дирекції Олександр Капелюшок пропонує подивитися на проблему ширше.

ЩО ВАЖЛИВІШЕ ЗА ДАМБИ?

— Насправді, — говорить Олександр Михайлович, — вирішальна роль у запобіганні паводків належить польдерам та протипаводковим ємностям вздовж Тиси. Саме вони мають прийняти надлишок води під час можливої стихії. Програмою передбачено будівництво 24 акумулюючих польдерів на 255 мільйонів кубометрів, 42 протипаводкових ємностей у гірській частині на 290 мільйонів кубів. При цьому розглядається можливість побудови мікро- і міні-ГЕС. Ці роботи практично мали б початися уже цього року, хоча найбільший обсяг фінансування цих робіт припадає на 2011-2013 роки. У переліку програми також реконструкція існуючих водоймищ, регулювання русел річок, цілий комплекс природозахисних заходів, які б зменшили потенційну небезпеку паводків.

Але в кінцевому рахунку все. залежатиме від передбаченого програмою фінансування. Ми, звичайно, сподіваємося на розуміння з боку держави.

Загалом слід додати, що за останні роки обсяг фінансування справді збільшився - 70,9 мільйона1. Однак і дирекція, і будівельники вже звикли, що обсяги фінансування диктуються не пунктами затвердженої програми, хай навіть на найвищому рівні. На виділення коштів впливає занадто багато побічних, можливо, й політичних факторів. Як наслідок, для її виконання у 2007 році дирекція недоотримала 25 з гаком мільйонів, а в цілому фінансування програми забезпечено тільки наполовину. Наступного року область мала би одержати понад 240 мільйонів гривень, а тим часом очікується близько 90. Різниця «між бажаним і дійсним» ще більша. Якщо порівняти кінцеву суму виконання програми (2,5 мільярда гривень з виділеними дотепер коштами і відповідно зробленими обсягами), то вийде, що ми захищені від паводків всього відсотків на 10?

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати