Закарпаття від водної стихії врятують польдери

У липні 2006 року облводгосп розпочав впровадження проекту Програми добросусідства Угорщина—Словаччина—Україна ІНТЕРРЕГ ПІДДАСИ «Розробка українсько-угорських комплексних планів протипаводкового захисту, розвитку водного господарства та оновлення заплавних територій у регіоні Берег і басейні р. Боржава». Бюджет цього проекту становить 294120 евро, а термін його реалізації — 24 місяці.

Партнерами облводгоспу з виконання цього проекту є Берегівське міжрайонне управління водного господарства, екологічний центр «Тиса», Агентство регіонального розвитку та транскордонного співробітництва «Закарпаття» і державне підприємство (ДП) «Об'єднана дирекція будівництва водогосподарських об'єктів Закарпатської області».

Заявка до Єврокомісії на цей проект була розроблена і подана спільно з Верхньо-Тисайською дирекцією охорони довкілля і водних справ Угорської Республіки для поліпшення протипаводкового захисту в регіоні Берег і басейні р. Боржава. В його основу покладено заходи з реалізації державних програм розвитку водогосподарського комплексу в Україні — Програма комплексного протипаводкового захисту в басейні р. Тиса у Закарпатській області на 2006—2015 роки і План Вашар-гелі в Угорщині. Територія проекту охоплює басейн р. Боржава і спільну для обох сусідніх держав Берегівську меліоративну систему (БМС), що є цілісною системою з точки зору водного господарства, і тому будь-яке господарювання на даній території має транскордонний вплив.

Діяльність цього проекту, за словами його керівника Володимира Чіпака й заступника директора Верхньо-Тисайської дирекції охорони довкілля і водних справ Угорської Республіки Іштвана Дойку, зосереджена на таких основних напрямах, як: поліпшення протипаводкового захисту шляхом розробки проектної документації, зокрема техніко-економічного обґрунтування (ТЕО) для сухої акумулю-ючої ємності на р. Іршавка біля с. Загаття, ТЕО для реконструкції Берегівської меліоративної системи, робочого проекту щодо реконструкції ділянки правобережної дамби р. Боржава в районі населених пунктів Вари-Бадалово; проведення екологічного дослідження території цього проекту й дослідження з розвитку сільського господарства та фермерства у регіоні Берег і басейні р. Боржава, інформування громадськості про хід реалізації проекту.

Ось саме цей семінар і мав з'ясувати: чого досягнуто за перший рік діяльності проекту. В тематичній доповіді з цього приводу на пленарному засіданні семінару в конференц-залі об-лводгоспу менеджер проекту Марина Скраль докладно поінформувала присутніх про те, над якими заходами працювали експерти проекту. Результат їхньої річної діяльності, наголосила вона, це те, що вже нарешті маємо розроблену спільну Концепцію розвитку протипаводкового захисту, водного господарства та оновлення заплавних територій у регіоні Берег і басейні р. Боржава. Дана Концепція базується на матеріалах Схеми комплексного протипаводкової захисту для Закарпатської області на 2001—2015 роки та спільних українсько-угорських проектах у сфері управління водними ресурсами та контролю над повенями. Розпочато розробку ТЕО для протипаводкової ємності на р. Іршава (ВАГ «Укрводпроект», м. Київ), ТЕО для реконструкції Берегівської меліоративної системи та робочого проекту реконструкції правобережної дамби Вари-Бадалово на р. Тиса (проектно-розвідувальний інститут «Львівдіпроводгосп»), Про хід розробки проектно-інженерних рішень щодо поліпшення протипаводкового захисту в басейні р. Боржава та регіоні Берег з допомогою слайдів на семінарі доповів головний інженер ВАТ «Укрводпроект» (м. Київ) Олександр Романишин. Як і на семінарах 22 травня і 15 червня 2007 року, що відбулися відповідно в приміщеннях сільських рад с Загаття Іршавсь-кого та с. Вари Берегівського районів, Олександр Павлович намагався переконати, що суха гірська протипаводкова ємність біля Загаття і польдер на Бере-гівщині — в інтересах мешканців цих територій, бо є не пасивним, як дамби й берегоукріплення, а активним способом протипаводкового захисту. Суха ємність, за словами О. Ро-манишина, це — дамба, в основі якої лежить труба, по якій стікає вода, і вище дамби територія не затоплюватиметься, й тому на ній далі можна буде вести господарювання. Важливо, що будівництво дамби для такої ємності дозволить розтягнути паводок у часі, оскільки ця споруда заповнюється за добу, а звільняється за 3 доби. Отож у створі при високих паводках вода перебуватиме лише 5 діб, а дамба захистить ємність від заносу гравію та гальки. Між двома створами ємності буде водовод і гребля, нижче якої передбачено й будівництво міні-ГЕС, яка вироблятиме понад 12 мільйонів кіловат електроенергії на рік.

Оскільки, як з'ясувалось під час діалогу з головним інженером «Укрводпро-екту», обсяг земляних робіт на охарактеризованій ним споруді перевищуватиме аж ,1 млн. кубометрів, то для створення насипної греблі доцільно використати каміння, відновивши для цього кар'єри колишніх колгоспів нашого краю. Отож постає необхідність інвентаризації усіх таких закинутих кар'єрів області. Тим паче, що потреба в бутовому камені зростає і для будівництва доріг, розвитку інфраструктури в процесі підготовки до європейського чемпіонату з футболу, який пройде в Україні у 2012 р.

Протипаводковий захист у регіоні Берег і басейні р. Боржава — проблема комплексна. А тому, щоб зменшити негативний вплив на природне середовище цього регіону та максимально зберегти його флору і фауну, акцентували увагу експерт проекту Олександр Гере-вич, керівник екологічного центру «Тиса» та його угорський колега Роман Чікеш, які розповіли про свої дослідження й екологічну оцінку території проекту, її природоохоронні й туристичні аспекти.

А керівник робочої групи експертів проекту з питань сільського господарства, кандидат економічних наук Орест Іваницький на підставі аналізу аграрного сектору на території проекту привернув увагу до порушення природного циклу у відновленні родючості землі, назвавши це глобальною проблемою, яка може завести в глухий кут.

В.о. начальника головуправління агропромислового розвитку ОДА Віталій Кузовков, підтримавши пропозиції О. Іваницького, водночас зауважив, що майбутні польдери займуть і чимало земель дворогосподарств, а це — вже проблема соціальна. Оскільки на землі під польдерами наноситиметься багато намулу, то в проекті, вважає він, слід передбачити і встановлення на польдерах таких пристроїв, які би вловлювали цей намул. Узагалі, за словами В. Кузо-вкова, польдери для економіки аграрного сектору матимуть позитивний вплив, бо в їхній зоні можна закладати інтенсивні сади на крапельному зрошенні, що є дуже ефективним способом ведення сільського господарства. Адже 1 га інтенсивного саду дає стільки чистого доходу, скільки 120 га пшениці. Угорці, які в рамках подібної довгострокової програми протипаводкового захисту — плану Вашаргелі, вже будують великий за масштабами польдер вартістю 30 млн. евро (об'єм акумулювання 90 млн. куб. м) біля села Ціганд та випереджають нас у цих роботах (вони також завершили розробку ТЕО із реконструкції Берегівської меліоративної системи), поділилися своїм досвідом із закарпатцями. У цій сусідній країні, як пояснив керівник угорської делегації Іштван Дойку, не тільки розробка Концепції протипаводкового захисту і .виготовлення ТЕО для польдерів, але і їхнє будівництво фінансується Європейською комісією, яка є виконавчим органом ЄС. Пан Дойку та директор

проектної організації «VIZITERV Consult KFT» (Угорщина) Лайош Іллеш пояснили, що також можливе співфінансуван-ня Єврокомісією будівництва сухих гірських ємностей та польдерів на низині й у нашій області, оскільки ці споруди захищатимуть від водної стихії і територію Угорщини, яка є членом ЄС. Такою можливістю нам гріх не скористатись. Але щоби вона стала реальністю, Закарпатському облводгоспу потрібно напрацювати і подати до ЄС відповідні документи згідно з єдиною для Євросо-юзу методологією.

Успіх усіх протипаводкових заходів можливий за однієї умови, якщо з ними буде добре обізнане і не противитиметься їм місцеве населення, акцентував експерт Ласло Золтані (УР), аргументувавши цю тезу тим, що у них будівництво Цігандського польдера стримував протест жителів цього населеного пункту доти, поки їх остаточно не переконали на місці в необхідності та перевагах такого об'єкта для всього регіону Бодрогкоз. Цією порадою угорського колеги обов'язково доведеться скористатися українцям, резюмувала після оприлюднення доповіді про інформування громадськості, результати анкетування стосовно майбутніх сухих ємностей і польдерів, проведеного на Іршавщині, Берегів-щині, Виноградівщині й Свалявщині, експерт проекту Світлана Ребрик. Зараз проводиться обробка й узагальнення результатів анкетування, що буде використане у подальшій діяль-

ності робочих груп проекту і передане кожній сільраді, де проводилось опитування.

Другого дня семінару його учасники здійснили ознайомчу поїздку по цільовій території проекту в Берегівському районі. У селі Бадалово вони побували біля знака стику українського й угорського кордонів, оглянули правобережну дамбу р. Тиса, реконструкція якої відбудеться у 2008 році, відтак оглянули об'єкт реконструкції правобережної і лівобережної дамб р. Боржава та територію майбутнього польдеру Вари—Че-тфалва з боку обох сіл і новозбудовану капітальну дамбу на р. Боржава у селі Квасово, яка надійно захищатиме його від затоплення. На згаданих об'єктах пояснення учасникам семінару давали та на їхні запитання відповідали начальник Берегівського міжрайонного управління водного господарства Микола Козлюк, головні інженери інституту «Діпроводгосп» (м. Львів) Андрій При-плесь і ВАТ «Укрводпроект» (м. Київ) Олександр Романишин.

Уже після семінару начальник облводгоспу Володимир Чіпак, зокрема, наголосив, що його особисто, як керівника проекту наданому етапі, хвилює, передусім, проблема фінансування комплексу протипаводкових заходів, але чи не найбільше непокоїть питання готовності технічної документації. Якщо «Укрводпроект» найближчим часом не завершить виготовлення якісного ТЕО з урахуванням вимог, висловлених угорцями, то облводгосп змушений буде оголосити тендер, аби залучити на конкурсній основі до розробки технічно-кошторисної документації для майбутніх сухих ємностей і польдерів на будь-якій прийнятній договірній основі інші проектні організації, в тому числі й закордонні.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати