На Ужгородщині побувала делегація лісівників зі Словаччини

- Ми отримали чудову нагоду пересвідчитися, що належимо до єдиного - як і сам ліс на нашій зеленій планеті - загону тих, кому долею довірено бути його дбайливими господарями, - розповідав журналістам директор державних лісів Татранського національного парку Петер Лішка.
Гості переконалися, що ставлення до лісів на Ужгородщині - особливе, бо працюють тут чудові спеціалісти своєї справи, фанати лісового господарства. Тому й було що показати словацьким колегам. Словаки у свою чергу розповіли пра те, як вони господарюють у своїх лісах. 50 відсотків лісових насаджень у сусідній країні вже приватизовано. У всіх лісових господарствах діє всебічна, добра, продумана система обліку, що базується на єдиній комп'ютерній мережі.

Прикметно, що зроблені витрати прив'язуються до конкретної ділянки лісу, що дає змогу порівняти прибутки і витрати для будь-якого конкретного деревостану.

Лісний інженер Любомір Діча, заступник директора Татранського національного парку Павел Фабіян розповіли про туристичні стежки, інформаційні центри, які успішно діють у лісах Словаччини. Заслуговує на увагу резерват оленів, яких налічується до 500 голів.

Згадували гості, як піднімалися на Говерлу. Пообіцяли своїм українським колегам повести на свою гору Герлаховскі штіт, яка вища від Говерли і набагато складніша. За день, розповідали словаки, в лісах парку буває до 19 тисяч чоловік, адже це прекрасний куточок краю і люди ним дуже гордяться.

Іван Костів розповів гостям, яку велику увагу лісівники приділяють екологічній освіті серед широких кіл населення, як діють шкільні лісництва.

Була в делегації одна дівчина - лісничиха Марія Малецка Вона закінчила у Зволені лісничий університет і своєю роботою дуже задоволена. До речі, ще незаміжня, і жартувала, що рада була б знайти своє щастя на Закарпатті. Пані Марії дуже сподобалося в нашому краї.

Цікаво було слухати, як спілкувалися лісники. Турботи у них виявилися спільними. Розмова точилася переважно навколо проблем навколишнього середовища. Розповідали одні одним про різні акції, такі як «Ліси для нащадків», «Зелений паросток майбутнього», «Парки - легені міст» та інші.

Був серед гостей старійшина лісової справи Мікулаш Міхалчик. Все своє життя віддав він лісам. До речі, і його батько також Мікулаш, був лісівником, тепер і син пішов батьковою і дідусевою життєвою дорогою.

От на такій веселій ноті й закінчилася ця дружня зустріч. Лісова ватра ще довго горіла: місцевим лісівникам не хотілося розходитися...

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати