Бібліотека Закарпатського державного університету в Ужгороді — бібліотека нового покоління

Марія Медвідь

Із явною перевагою домінувала думка молодого покоління "книголюбів", їхня позиція зводилася до того, що паперова книга приречено відходить на задній план, поступаючись прогресу, новітнім технологіям та Інтернету.

Мовляв, ну, не зможе дозволити собі Людина майбутнього таку розкіш, як релакс на дивані з томиком Чехова. У кращому випадку, запевняли скептики, із творчістю класиків наші свідомі нащадки ознайомлюватимуться хіба за допомогою аудіокниги, гаючи час в автомобільному заторі. Або ж віддаватимуть перевагу скороченим кіно екранізаціям романів. Доля бібліотек - залишитися цариною науковців-істориків або перетворитися на заклад музейного типу, відкритий для школярських екскурсій.

Невдовзі у мене видалася нагода забігти до бібліотеки Закарпатського державного університету. В просторій читальній залі виявилося вільним всього одне місце. Це якось не в'язалося з песимістичними репліками завсідників Інтернету. Коли до мене підійшла директор бібліотеки Марія Миколаївна МЕДВІДЬ, із котрою приятелюю, у нас зав'язалася розмова...

- Маріє Миколаївно, у вас завжди так людно?

- Скривлю душею, якщо скажу "так". Найбільшу кількість відвідувачів ми спостерігаємо на початку навчального року. Потім - напередодні сесій. Цієї пори в бібліотеці насправді яблуку ніде впасти, оскільки відбувається знайомство з першокурсниками, триває видача читацьких квитків, надходять нові видання, на які чекали читачі. А ще, як не дивно, читальна зала (до речі, найбільша в області за кількістю місць) наповнюється на вікенди і тоді, коли за вікном дощ, прохолодно чи, навпаки, спекот-но. Справа в тім, що бібліотека ЗакДУ працює без вихідних, а обслуговує не тільки студентів і викладачів нашого університету, але й представників інших навчальних закладів Закарпаття, а також мешканців так званого "Нового" мікрорайону Ужгорода, де ми розташовуємось. Тут затишно і комфортно. Влітку вмикаємо кондиціонер, взимку - автономне опалення, тож, люди охоче до нас навідуються.

- А хіба бібліотека університету - не науковий заклад? Чи так до душі вашим відвідувачам підручники та наукові праці вчених?

- Із перших днів створення бібліотечна робота ЗакДУ була поставлена на наукову основу: введено системний та алфавітний каталоги, картотеки періодичних видань і журнальних статей. Абонентський відділ видає переважно навчальну та наукову літературу, але відрадно і те, що до нас часто звертаються і по художню книгу. 20 % загального бібліотечного фонду - класичні твори, белетристика, науково-популярні, довідкові видання, періодика.

До речі, коли бібліотеку ЗакДУ (тоді ще УжДІІЕП) тільки планували відкрити, не було нічого, окрім порожніх приміщень. А оскільки мені запропонували очолити цей відділ, то, насамперед, я поставила завдання привабити сюди читачів. Пам'ятаю, пройшлася крамницями і купила багато художньої літератури. Ректор здивувався, але не заперечив. Зате того ж дня до бібліотеки почали заходити працівники інституту за хорошою книгою. Це було в червні. А вже до 1 вересня ми придбали і необхідні підручники для навчання.

Якщо ж конкретно говорити про першу книгу, яка з'явилася на полиці нашої бібліотеки, то це - "Історія української культури" І.Кри-п'якевича.

- Яким чином відбувалося становлення бібліотеки? Адже вам за зовсім короткий строк вдалося перетворитися на велику популярну книгозбірню, що відповідає всім вимогам сучасності.

- Було непросто. Погодься, 1995-ий рік - не найкращий час в історії української культури, тим паче - бібліотеки. Усі великі книгозбірні на той час переживали скруту. Фінансування майже припинилося, книги не видавалися. Але перед нами стояла задача забезпечити навчальний процес якісною літературою.

Підручники збирали по школах, зверталися до всіх навчальних установ області, бібліотек із проханням по можливості поділитися книгами. Ндм ішли назустріч, допомагали. І тепер ми із задоволенням даруємо найновіші, часто дефіцитні видання тим школам, які свого часу підтримали нас.

Окрім цього, стрімкому становленню бібліотеки посприяла позиція керівництва вишу. Ректор Федір Ващук ніколи не відмовляв нам у придбанні необхідних книг. Тільки-но видавалася можливість, до бібліотеки негайно поступала необхідна література. Між іншим, така тенденція триває і досі. Таким чином, на сьогодні бібліотечний фонд ЗакДУ нараховує 198 тисяч примірників, а зареєстрованих абонентів - 10 тисяч.

- Це означає, що, завітавши до вас, людина може знайти все необхідне, що тільки їй знадобиться?

- Ну, якщо не скористатися практично, то, принаймні, отримати інформацію про те, де необхідно продовжити пошук. Робота нашої бібліотеки побудована таким чином, аби максимально швидко і якісно обслужити відвідувача. Для цього у нас сформовано потужний довідниковий відділ. Усього кілька секунд нам може знадобитися для того, аби відповісти на запитання, чи наявна в бібліотеці книга, якою бажає скористатися читач. Якщо на даний момент вона видана іншому абоненту - то коли за нею можна буде прийти. Натомість ми підказуємо клієнтові, куди звернутися для пошуку необхідного матеріалу, надаємо можливість скористатися Інтернетом і т. д. Та, власне, й сучасна система освіти побудована на тому, аби не подавати на тарілочці студентам готові знання, а навчити їх знаходити та переосмислювати інформацію.

- Що за ноу-хау запроваджено в бібліотеці, яке зацікавило навіть представників книгозбірень таких міст-гігантів, як Київ, Донецьк, Харків?

- Наша бібліотека повністю комп'ютеризована. Об'єднана комп'ютерна система, яка підключена до загально-університетської мережі та Інтернету, дозволяє працювати всім підрозділам та службам взаємопов'язано за постійного обміну інформацією.

Для швидкісного пошуку літератури, зручних засобів її замовлення, автоматизації багатьох технологічних операцій з 2003 року встановлено програмну систему "УДФ /Бібліотека". Вона передбачає управління фондами, підтримує штрих-кодові технології, ведення електронного каталогу, картотеки, бібліографічну обробку книг.

Що найбільше зацікавлює гостей чи учасників міжнародних виставок новітніх технологій, у яких ми часто беремо участь, - то це наш електронний читацький квиток. Якщо пояснити просто, - це пластикова картка з індивідуальним штрих-кодом читача. Електронна інформація містить у собі дані про видану літературу. Будь-які зміни у цьому списку можуть бути зроблені за згодою читача тільки після того, як він введе свій персональний код, який є аналогом його підпису.

Ця система значно оптимізувала процес обслуговування відвідувачів. А з відкриттям у ЗакДУ відділу дистанційного навчання, наші спеціалісти розробили і систему бібліотечного обслуговування дистанційної освіти.

Не перебільшу, коли скажу, що після презентації нашої бібліотеки на міжнародних виставках, конференціях Міністерства освіти і науки України, буває, не вистачає візитних карток, аби роздати їх усім охочим познайомитися з нами ближче. Є чимало домовленостей про співпрацю і з бібліотеками мегаполісів.

- Мабуть, за допомогою електронного читацького квитка можна вести статистику, хто е найбільш сумлінним користувачем бібліотеки і які книги чи підручники користуються попитом?

- Так, це також одна із можливостей запровадження системи електронного обліку абонентів. Таким чином викладачі стежать за тим, як студенти ставляться до навчання. Мало того, часто ректор звертається до нас із дорученням проаналізувати, які викладачі чи аспіранти працюють у бібліотеці. Керівництво вишу дбає про те, аби фаховий рівень професорсько-викладацького складу зростав. Адже навіть визнаний талановитий професор не повинен зупинятися на досягнутому.

Щодо книг, то, справді, дуже просто визначити, який автор є затребуваний на даний час. Відрадно, що дедалі більше студентів і викладачів вищих навчальних закладів інших регіонів України замовляють наукові праці викладачів ЗакДУ. Наприклад, Ф.Ващука, М.Сав-чина, В.Шеремета, Л.ВІрван і т. д.

- Знаю, що бібліотека ЗакДУ володіє чималою кількістю електронних книг. Чи користується попитом така література?

-  Ще й яким! Такими книгами залюбки користуються як викладачі, так студенти. На сьогодні у фонді нашої бібліотеки є 3000 дисків. У подальшому ми систематично закуповуватимемо нові комплекти.

Електронна книга зручна у користуванні. Займаючи у бібліотеці небагато місця, всього кілька дисків можуть задовольнити потреби великої кількості користувачів бібліотеки. Якість та об'єм інформації фантастичні. Всього в одну електронну книгу можна вмістити до 700 звичайних. Відомі статистичні дані: якщо в середньому пересічна людина протягом життя прочитує від 3 до 6 тисяч книг, то за допомогою новітніх технологій нині всіх їх можна вмістити в один диск. До того ж, на електронних носіях містяться не тільки друковані тексти, але й відео, аудіо-матеріали. Тому, звісно, потреба у таких носіях інформації дедалі зростає.

- Виходить, справді паперова книга невдовзі зникне?

- Не думаю, що зникне зовсім. Можливо, менше видаватиметься, але замінити паперову книгу ще тривалий час не зможе ніхто і ніщо. Недарма ж до наших днів збереглися папіруси, наче стародавні символи того, що до знань, які містить паперова книга, людство повертатиметься знову і знову. Людина повинна поповнювати свої знання, інакше вона деградує. Крім цього, нам потрібно бодай інколи розслаблятися. А що може бути краще за вечірній відпочинок із томиком гарного роману!

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати