Навіть після чотирьох років проведення експерименту фахівці зайвих ілюзій щодо незалежного оцінювання не плекають. Кажуть, труднощі будуть. Але починати все одно треба. Окрім того, що незалежне оцінювання підтримують і Президент, і Кабмін, потребу у ньому має і тяжко хвора національна освіта. Дехто з освітян високого рангу не ставить їй і п’ятірки за 12-бальною системою.
Саме освіта в Україні зараз — одна з найкорумпованіших галузей. Її купляють, а не здобувають.
Результати експериментального зовнішнього оцінювання у Києві такий стан речей тількипідтвердили. Із тисячі семисот медалістів, які проходили незалежне тестування, ліше двісті підтвердили свої оцінки з української мови, і лише сорок п’ять — по математиці. Тобто у ріднихшколах оцінки їм завищували.
Освітяни схопились за голови і винесли вердикт: якість освіти треба підвищувати радикальними заходами. Доки освітяни готують революцію, майбутні виспускники починають панікувати. Вони ще не знають, які завдання будуть на нових іспитах, а вже їх лякаються. Самі вчителі, навпаки, намагаються не робити з мухи слона.
Кажуть, яким вийде перший млинець, дійсно, невідомо. Але подальші обов’язково будуть кращими.
Єдине, що потрібно: працювати. Тому вже зараз у багатьох школах використовують під час уроків елементи тестових завдань. Фахівці вважають, оцінити лікувальний ефект нововведення можна буде лише через багато років, коли в українській освіті з’являться позитивні якісні зміни.
А поки і батькам, і учням слід набратись терпіння. І згадати закордонну практику: коли в університети поступають не ті, в кого більше грошей, а ті, в кого більше знань.