Мирослав Горват: Нашим завданням сьогодні є відродження ромської еліти краю, справжнього ромського духу

Напередодні Міжнародного дня ромів 8 квітня, ми звернулися до голови Об’єднання ромів Ужгорода Мирослава Горвата, аби він відповів нам на кілька запитань.

– Коли ми приїжджаємо до будь-якого міста Закарпаття, майже в кожному бачимо значну кількість ромів. На Вашу думку, скільки ромів проживає в нашій області?

– Гарне питання. Останній перепис, який відбувся ще в далекому 2001 році, засвідчив, що на Закарпатті офіційно проживає 14 тисяч ромів. Але за даними ромських неурядових організацій (а в області їх чимало) в нашому краї проживає понад 50 тисяч осіб. Якщо хочете, я Вам назву ще кілька цифр. Наприклад, в області є понад 120 місць компактного проживання ромів. Ці дані зафіксовані в науковому дослідженні  Г.Ємця та Б.Дяченко «Циганське населення Закарпаття», яке вийшло друком ще в 1993 році. А в 115 школах Закарпаття навчаються ромські діти. Тільки в Ужгороді в цьому 2015-2016 навчальному році  підуть до школи понад дев’яносто першокласників. А кількість місць у ЗОШ №13 – 30, а у ЗОШ №14 – 28. Інші діти повинні будуть іти до інших шкіл, куди їх беруть вкрай неохоче, оскільки не хочуть перетворювати свої школи в «циганські».

– Ви порушуєте питання освіти... То на якому рівні зараз знаходиться освіта ромів?

– Це одне з найболючіших питань сьогодення. Рівень освіти ромських дітей хвилює як їхніх батьків, так і представників неурядових організацій.

Наші відвідини шкіл Ужгорода та Ужгородського району засвідчують той факт, що надзвичайно мала кількість ромських дітей відвідують дошкільні заклади – садочки. Адже сьогодні діти вчаться в школах починаючи з п’ятирічного віку у т.зв. «нульових» класах. Ми розуміємо, що це є проблемою загальнодержавного рівня, але, на жаль, від цього страждають в першу чергу ромські діти, оскільки їх батьки не можуть на належному рівні допомогти засвоїти програму для навчання у початковій школі. А звідси потім випливають і всі інші проблеми освітнього характеру. Ми наразі надзвичайно важко можемо знайти молоду особу з-поміж ромів, яка має вищу освіту. Хоча з кожним роком кількість ромів з вищою освітою поступово збільшується.

– Нещодавно у засобах масової інформації краю була поширена новина про побиття в Ужгороді молодими особами ромської народності неповнолітніх юнаків. Яка ваша оцінка подібним випадкам?

– Так, справді, ця прикра подія мала місце в Ужгороді. Ми обурені такими діями та засуджуємо їх виконавців. Неприємним є те, що це зробили молоді люди, які своїм вчинком можуть «скалічити» все своє майбутнє життя. Якщо трапився злочин, то винуваті мають нести повну відповідальність за законом, незалежно від національної приналежності. Підліткова злочинність є загальною суспільною проблемою і не потрібно акцентувати увагу на національних ознаках. Тільки минулого року, за офіційними даними сектору кримінальної міліції у справах дітей УМВС України в Закарпатській області, відбулося зменшення кількості злочинів у порівнянні з 2013 роком на 23%. Зокрема, в області  зафіксовано зменшення підліткової злочинності за такими напрямками: тяжких та особливо тяжких – з 260 до 221;  хуліганств  –  з 9 до 3; шахрайств – з 6 до 3; грабежів – з 17 до 13; угонів автотранспорту – з 16 до 10; крадіжок чужого майна – з 260 до 221. Ось про це ми повинні говорити відкрито, адже участь ромів у цих злочинах є поодинокою, а не масовою.

– Нам відомо, що цього року відбулося відкриття «ромських студій» в Ужгородському національному університеті. Можете розповісти детальніше?

– У січні місяці цього року вперше в історії ромська громадська організація уклала договір з УжНУ про запровадження міждисциплінарної інтегрованої сертифікатної програми «Ромські студії в УжНУ». Початковий етап діяльності цих «студій» став можливим завдяки фінансовій підтримці Ромської програмної ініціативи Міжнародного фонду «Відродження» (м. Київ).

Чим питання роботи «студій» сьогодні  є актуальним для нашого краю? Інтеграційні процеси в суспільстві завжди вимагають певного рівня освіченості та обізнаності громадян. Якщо ми говоримо про інтеграцію ромів в українське суспільство – це має бути рух назустріч один одному. Я маю на увазі, що якщо роми отримують багато інформації про життя інших національних меншин, то й з іншого боку має бути так само – має відбуватися процес вивчення ромської історії та культури представниками інших національностей. Після цього, можливо, покращиться взаєморозуміння між людьми, а це в свою чергу приведе до того, що ромська спільнота не буде настільки «закритою». Тому що якраз непорозуміння між людьми і призводить до взаємної недовіри та відчуження. Саме подолати цю недовіру та замкнутість ставлять собі за мету викладачі «ромських студій».

Як показує досвід роботи подібних навчальних програм в іноземних вузах, зокрема в Угорщині, Словаччині, Чехії, власне питаннями наукових досліджень в галузі ромології займаються переважно не роми. Але в майбутньому ми прагнемо до того, щоб вести підготовку наукових кадрів в УжНУ з-поміж представників моєї народності. Це має дати великий поштовх для багатьох напрямків в галузях освіти, охорони здоров’я, соціальної роботи – аби роми змогли активно співпрацювати та працювати в цих важливих сферах життя нашого суспільства.

Що б ви  побажали напередодні 8 квітня – Міжнародного дня ромів?

– Дуже добре, що цього дня згадують про ромів. Особливо згадують добрими словами вклад ромів у музичне мистецтво Закарпаття, коли послухати ромську музику приїздили туристи з усьогоколишнього Радянського Союзу. Зараз, на жаль, ромських музикантів залишилося одиниці. І ми втратили величезний прошарок ромської інтелігенції. Тому нашим завданням сьогодні є відродження ромської еліти краю, справжнього ромського духу.

Хотів би процитувати слова нашого ромського Кобзаря Міхи Козимиренко:

Хай наше вогнище не гасне

І сяє ромська зірка ясно,

Хай дух циганський не вмирає

Й до ватри пісня всіх скликає!..

Теги: цигани, роми

1 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати