В Ужгороді за "круглим столом" обговорювали концепції майбутніх виборів в Україні (ФОТО)

Олександр Клюжев, аналітик Громадянської мережі ОПОРА, зазначив що концепції та їх обговорення є своєрідним стимулом для парламентської більшості, аби та нарешті взятись за виконання коаліційної угоди, де йде мова про реформування виборчого законодавства України. При цьому, так само про це говорить європейська спільнота, зазначаючи, що виборча реформа є важливим елементом комплексу реформ, які Україна забов’язалась здійснювати. До слова, нове виборче законодавство повинно було бути прийняте в перше півріччя 2015 року, однак, цього не спостерігається. І якщо сьогодні в парламенті винесено кілька альтернативних проектів законів про вибори народних депутатів, то що стосується виборів до місцевих рад – жодного. А ціна нездійснення виборчої реформи для країни є дуже високою. 

Презентована концепція з парламентських виборів передбачає пропорційну виборчу систему з відкритими списками. Попередній досвід пропорційної системи із закритими списками разом з мажоритарною системою продемонстрував низьку ефективність. З одного боку пропорційна система із закритими списками не дозволяє розвивати механізми внутрішньопартійної демократії, що викликає певну клановість і залежність обраних депутатів від вузького керівництва партії. З іншого боку мажоритарна система має достатньо серйозну корупційну складову, яка полягає у підкупі виборців та зловживання адміністративним ресурсом. Всі ці вади доповнюють одна одну, і створюють певний синергетичний ефект. Що важливо, це очевидно не тільки громадським організаціям. Питання лише залишається за тим, який підвид пропорційної системи вибере Україна. Власне, презентована концепція це бачення експертних громадських середовищ.

Так, нею передбачено створення 28 територіальних багатомандатних округів, які повторюють області України за певним виключенням. Адже, зважаючи на кількість виборців у місті Київ, Дніпропетровській та Донецькій областях, є сенс створити додатково 3 округи. Окремо, враховуючи специфічну ситуацію що склалась після анексії АР Крим, автори концепції вважають правильним об’єднати Херсонську область, АРК та місто Севастополь  в один округ. Кількість мандатів майбутнього парламенту концепція не визначає. Головним і єдиним суб’єктом хто висуватиме кандидатів - будуть політ партії. Це викликано важливістю структуризації партійного простору, ефективної та стабільної діяльності парламентської більшості. При цьому, індивідуальні мандати не сприяють вищезгаданим завданням.

«На сьогодні у Верховній Раді України зареєстровано 2 законопроекти, які стосуються кількісного скорочення депутатів місцевих рад, що відповідає коаліційній угоді. Однак, що стосується безпосередньо місцевих виборів – жодного тексту не подано», – розповідає Євген Радченко, директор з розвитку «Інтерньюз-Україна», головний експерт Групи з реформування виборчого законодавства Реанімаційного пакету реформ. При цьому додаючи, що Головою Верховної Ради України створено експертну групу яка займатиметься розробкою закону. Щоправда, остання збиралися лише один раз, де під час зустрічі було запропоновано 3 концепції виборчого законодавства про місцеві вибори. Серед них концепція яка представляється в контексті публічного обговорення в Ужгороді, інша суттєво схожа з презентованою; третя має інакше бачення і розроблялась Асоціацією Малих Міст України.

Згідно презентованої концепції сільські, селищні, районні, районні в містах та міські ради невеликих міст обиратимуться за мажоритарною багатомандатною системою. Обласні ради та ради великих міст (більше 90 тисяч) обиратимуться за пропорційною системою з відкритими списками. Така відмінність викликана тим що в таких містах та обласних радах існує високий відсоток політичних рішень. Однак, міських голів пропоновано обирати в 2 тури, адже обрана за пропорційною системою рада, буде достатньо сильною і структурованою, що стане проблемою для очільника міста обраного в один тур з низьким відсотком, а значить нижчою легітимністю. До прикладу, в Україні є міста де голови обирались 11% відсотками виборців. Іншими словами, двотуровість покликана унормувати сили політичного впливу між радою та міським головою. Повертаючись до рад великих міст та області, то пропонована система передбачатиме багатомандатні округи, на яких значно важче підкуповувати виборців. Таким чином, на відміну від чинного законодавства, новий закон може не сприяти підкупу. А от повноцінне викорінення цього явища, буде виключно в силах правоохоронних органів, які сьогодні мають значно ширший інструментарій притягнення осіб до відповідальності за прямий та непрямий підкупи виборців.

Важливим питанням для учасників було врахування концепцією адміністративно-територіальної реформи, що триває в Україні і має шанси бути частково реалізованою станом на 25 березня 2015 року. На це експерти зазначили, що є сумніви в тому, чи встигне парламент винести зміни до Конституції України, що, як мінімум, обґрунтовується строками, які залишаються в народних депутатів до проведення місцевих виборів, інакше, доведеться зміщувати строки проведення останніх. При цьому, презентована концепція планувалась таким чином, що її можна застосувати і за умови проведення адміністративно-територіальної реформи. Чого не дозволяють зробити інші існуючі концепції. 

Окремо, обговорювалось питання можливостей обрання до Верховної Ради України представників національних меншин, що є актуальною темою для Закарпаття. Присутні учасники зазначали, що на попередніх виборах одномандатні мажоритарні округи створювались таким чином, що суттєво мінімізував фактор виборця як представника національної меншини, в обранні «свого» кандидата. На це Євген Радченко зазначив, що національними меншинами в Україні на законодавчому рівні це питання не піднімається: «Жодна із зареєстрованих асоціацій (чи інших форм представництва) не зверталася до законодавчого органу з ініціативами забезпечити їм можливість обирати представника національної меншини до парламенту через окремий округ. При цьому, сьогодні в національному законодавстві відсутній критерій врахування інтересів національних меншин під час виборів», повідомили Закарпаття онлайн у Закарпатському предстаництві ГМ ОПОРА. 

Довідка                           

Громадянська мережа ОПОРА — це неурядова, позапартійна і фінансово незалежна всеукраїнська мережа громадських активістів. Ми об'єдналися з метою активізації громадської участі в політичному процесі, шляхом вироблення і впровадження моделей впливу громадян на діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування в Україні.

Теги: вибори, концепції, обговорення, круглий стіл

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати