Керівник «Карпатської Січі» про наболіле: Майдан, війну та байдужість влади (ФОТО)

Все починалося з Карпатської України

Нині про військові звитяги «січовиків» знають у всіх куточках України, зокрема про їхні доблесні подвиги у Дебальцеві, Щасті, Маріуполі… А витоками громадська організація та й однойменний батальйон завдячують подіям Карпатської України.

- «Карпатська Січ», утворена в листопаді 1938 року в Хусті, була організацією народної самооборони. Однак перші загони добровольців з’явилися ще на початку 30-х років минулого сторіччя. Формувати їх почав Дмитро Климпуш. Організація готувала кадри для адміністративного апарату внутрішніх справ та охороняла кордони Карпатської України. Перші загони були звичайними протипожежними і культурно-просвітніми товариствами, а згодом стали основним ядром Збройних Сил Карпатоукраїнської держави, - розповідає керівник ГО «Карпатська Січ» Тарас Деяк. – Із місцевих десяти осередків, до яких входили Хустська, Волівська, Тячівська, Рахівська, Іршавська, Свалявська, Середнянська, Севлюська, Перечинська та Великоберезнянська Січі, формувалась команда національної армії.

Сучасні «січовики» вирішили продовжити добрі починання патріотично налаштованих предків, тих, чиїми іменами нині гордиться Срібна Земля.

- У 2010 році ми створили організацію «Карпатська Січ» із центром в Ужгороді. До лав об’єднання вступала свідома молодь, що вирішила інтегрувати зусилля задля боротьби з тоталітарним режимом Януковича, - ділиться думками пан Тарас. – Нашою метою було виховання нового покоління українців, справжніх патріотів, які б розбудовували оновлену Україну. На початку своєї діяльності ми проводили просвітницьку роботу з краянами, зокрема, вишколи, зустрічі зі студентами, учнями. Іншим напрямком було благодійництво, зокрема, вечори пам’яті видатних особистостей, культурні заходи, відвідини сиротинців та спеціалізованих шкіл. Крім того, ми проводили різні спортивні змагання, серед яких змішані бої, футбольні турніри.

З Майданом у серці

Євромайдан був не просто символом нескореної держави, а еталоном духовного воскресіння українського суспільства. І свідченням цьому стала не тільки Небесна Сотня, але й героїчні вчинки мільйонів героїв, які робили посильний вклад у перемогу гідності над диктатурою.

- «Карпатська Січ» із самого початку революції виступала співорганізатором Майдану на Закарпатті. Починали з рідної області, та не могли не долучитись до побратимів у столиці, - заявляє Тарас Деяк. – Ми «виросли» зі спортивно-патріотичної організації у військову структуру. Наша організація брала участь у формуванні самооборони, ми були у Києві під час розгонів демонстрантів на Грушевського, Інститутській, бачили, як через події у державі поступово зростала свідома нація. На жаль, 20 лютого 2014 року виявився одним з найкривавіших днів в історії незалежної України. Сотня загиблих і ще більше поранених. Героїв не повернути, але пам’ятати про них ми зобов’язані. Євромайдан зібрав патріотів із усіх куточків нашої Вітчизни. Ми навчилися більшої самопосвяти, більшої любові до ближнього, більшої самопожертви в ім’я України. Навіть ті постраждалі, які мають пожиттєві каліцтва, і зараз готові віддати все заради того, аби жити у країні, де шанується людська гідність. 

Закарпатські «січовики» переконані, що вже тоді наші співвітчизники боролись зі східним агресором, але були непохитними та сильними, знали, що треба вистояти будь-якою ціною.

- Відтоді наш напрямок роботи трохи змінився, адже «майданівське життя» пройшло свою еволюцію. Спочатку це було «свято свободи», а згодом – війна за Україну, - зазначає очільник ГО «Карпатська Січ». - Ми сформували підрозділ спецпризначення, який, до слова, воює за цілісність держави із серпня 2014 року. Також було організовано волонтерську структуру (допомога військовим на фронті, добровольчим батальйонам та 128-мій закарпатській гірсько-піхотній бригаді), в рамках якої наш автомобіль із необхідними для бійців речами кожні два тижні виїжджає на передову. А ще – на базі ГО «КС» працює вишкільно-тактичний табір для виховання і підготовки підростаючого покоління та добровольців на основі національних ідеалів. Сучасна юнь повинна мати психологічну та військову підготовку, бути готовою захищати Батьківщину.

Відгомін війни…

Першочергове завдання кожного бійця – забезпечити спокій і мирне, впевнене майбутнє своєї сім’ї та Батьківщини. Закарпатські патріоти, що побували в усіх найпекельніших точках Луганщини та Донеччини, зі звитягою виконували всі бойові завдання і переконані, що в непростий час потрібно єднати зусилля заради боротьби з агресором.

- Україна буде процвітати, але нам необхідно за неї боротися. На жаль, незалежності без боротьби не існує! – розмірковує «січовик» Тарас Деяк. – Та ми не тільки воюємо, але й допомагаємо тим, хто на фронті. Забезпечення бійців усім необхідним наразі є найголовнішим обов’язком нашого суспільства. Як не прикро, але саме громадськості…. Бо влада підтримує армію та волонтерів дуже неохоче. Скажімо, тільки в Хусті нещодавно було організовано благодійний концерт «Зігрій солдата» у підтримку воїнів АТО, за що хочеться подякувати заслуженому артисту естрадного мистецтва України Івану Пилипцю, співакам Анатолію Барні, Ренаті Бірті, Тетяні Щербан, гурту «Марина і компанія», а також громадським діячам Михайлу Мондичу та Миколі Аннишинцю. Було дуже приємно, що ці люди відгукнулися, допомогли зібрати 10 тисяч для потреб воїнів. Проте насторожує, що на концерті не були присутні ні перші особи міської, ні районної ради, ні РДА, ні працівники міліції, ні прокуратури, ні лісотехнічного коледжу, ні голови сільрад. Саме в той час, коли проходила акція, голова Закарпатської ОДА зібрав представників влади, тож очільники краю на доброчинному концерті не з’явились. Прикро, та в місті над Тисою доволі пасивно відреагували на захід, хоча першовитоки «Карпатської Січі» були саме в Хусті. Тому досить неприємно, що багато посадовців проігнорували культурно-благочинне дійство. На жаль, у колишній столиці Карпатської України доволі слабо проводиться і просвітницька робота з громадськістю щодо ситуації на Сході. Та не слід забувати, що війна стосується кожного з нас… у вирі страшних подій може опинитись будь-хто. Отже закликаю небайдужу молодь долучитись до наших спільнот у соцмережах ВКонтакті:http://vk.com/karpatska_sich та Фейсбук:https://www.facebook.com/karp.sich, де можна детально ознайомитись із діяльністю об’єднання. Контактний телефон для довідок: 0979393837 (Ігор).

- Переконаний, що саме українська юнь має поставити «на місце» продажних політиків різних мастей: і демократичних, і псевдодемократичних і тих, що просто прийшли у парламент, чи зайняли директорське крісло заради посади. За нашою молоддю майбутнє! Приємно ж бачити, як школярі та студенти розмальовують мости у різних куточках держави у синьо-жовті кольори, як проникливо співають Гімн, як надихають бійців на подвиги віршами, картинами, сувенірами!

У представників «Карпатської Січі» багато нових цікавих ідей щодо діяльності організації, співпраці з краянами, проведення різних заходів, флешмобів. Та головним завданням бійців зараз є перемога над кремлівськими загарбниками на Сході. І вони ще не раз нагадають про себе бойовими подвигами та небезкорисними патріотичними вчинками.

Теги: Тарас Деяк, Карпатська Січ, Майдан, війна

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати