На Великоберезнянщині, проводжаючи в останню путь полеглого Руслана Сабова, діти устеляли шлях квітами (ФОТО, ВІДЕО)

Його життя обірвалося 17 лютого  зовсім рано, на 38 році. Далеко від рідної домівки, у Дебальцевому.

Руслан був доброю, порядною людиною, цінував і шанував родину, люблячим сином і надійним чоловіком, найкращим татком і вірним другом для своїх товаришів. Разом із дружиною вони виховували двох доньок.

Захищати східні кордони Батьківщини Руслан Сабов пішов ще у серпні 2014 року. Він не вагався і не роздумував жодної хвилини. Залишив родину вдома і став на захист інтересів України. Останні місяці життя Руслана – це боротьба за цілісність і незалежність нашої країни, це захист її державних кордонів.

Друзі пам’ятатимуть його як завжди життєрадісного, доброго, щирого, оптиміста за будь-яких обставин, як людину, яка мужньо боронила нашу державу більше семи місяців без відпустки, без перепочинку, без нарікань. Він завжди був готовий допомогти тим, хто потребує допомоги. Жодна поїздка волонтерів у Дебальцево не обходилася без допомоги Руслана. Він дуже любив життя.

Попрощатися з героєм прийшли рідні, близькі, однокласники, товариші і друзі, волонтери, колеги, сусіди, жителі райцентру, всі, хто вважав за потрібне підтримати родину загиблого, розділити з ними біль непоправної втрати,висловити щирі співчуття.

Від рідного дому до церкви, де відбулася поминальна панахида, труну несли військові побратими Руслана Сабова. Перед похоронною процесією молодь несла прапор України, діти устеляли дорогу квітами, грав духовий оркестр. Перед самою церквою люди у поклоні із квітами та вінками утворили живий коридор. Оркестр грав «Пливе кача по Тисині». Плакали усі, від малого до великого. Тримали в долонях поминальні свічки і плакали. Навіть чоловіки не могли стримати сліз.

Після поминальної панахиди траурна процесія вирушила до цвинтаря. Люди несли вінки і квіти, шанобливо схиляли голови і проводжали свого захисника в останню путь.

На цвинтарі звучали жалібні мелодії і знову «Пливе кача», труну, накриту синьо-жовтим прапором, опустили на землю,священники читали молитви. Тричі вистрілили в небо побратими бійця... Останні хвилини прощання…

Світла пам’ять про Руслана Сабова, його мужність та непересічні людські якості назавжди залишаться в серцях рідних, земляків, бойових побратимів – усіх, хто знав, поважав та любив Руслана – справжнього патріота та Героя!

Теги: Руслан Сабов, квіти, остання путь, шлях

1 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати