Партизани... Їхній приклад для нас – дороговказ

У своєму зверненні до присутніх партизан–підпільників та народних месників, а таких прибуло на зустріч майже 40 осіб з різних районів Закарпаття, Михайло Кічковський зазначив: „ Те, що вам довелось прожити й пережити – невід'ємна частина героїчної, тяжкої історії нашого народу. Тому про День партизанської слави, як і про День Перемоги можна сказати словами: цей – День порохом пропах і свято це – зі сльозами на очах. Адже за вашими плечима – тяжкі, буремні роки, де на кожному кроці підстерігала смерть, надлюдська втома, холод і голод. Бойових ваших побратимів уже нема серед нас, чимало не дожило до Перемоги і, як сказав поет – "ушли от нас недолюбив, не докурив последней папиросы".

У ці дні ви будете бажаними гостями у школах, студентських аудиторіях. Молоде покоління прагне знати правдиву історію рідного краю. А хто знає її краще, ніж ви? Ви – учасники партизанського руху, визволення Закарпаття від фашистських загарбників. Багатьом із вас довелось закладати підвалини повоєнного життя, бути делегатами Першого з'їзду Народних комітетів Закарпатської України, внести свою частку у звершення мрії багатьох поколінь краян – возз'єднання Закарпаття з матір'ю-Україною“.

Суща правда. Партизанський гарт став для цих людей доброю школою на все життя: вони завжди були там, де найважче, часто викликали вогонь на себе своєю прямотою і правдивістю, навіть у такі часи, коли це було дуже і дуже небезпечно. І такі факти – не поодинокі. Чи не тому цих людей громади обирали депутатами різних рівнів місцевих рад. „Люди завжди вірили вам, – підкреслив Михайло Кічковський, – бо ви завжди були їх опорою і підтримкою. Нам теж потрібна ваша підтримка – мудра порада, а часом і гостре критичне слово. Бо не все ще вдається нам зробити так, аби усі наші краяни жили заможно, щоб не було безробітних, щоб усі діти виростали щасливими у достойно забезпечених сім'ях, щоб ми сповна могли віддячити ветеранам війни і вам, партизанам, за мирне життя, за все те, що ви зробили в ім'я процвітання рідного краю і нашої України“. Авжеж, сьогодні перед владними структурами, депутатами місцевих рад величезна робота й непрості завдання. Але добрий приклад партизанів – підпільників вчить: щоб досягти бажаних результатів, потрібно працювати спільними, не покладаючи рук, не жаліючи ні себе, ні свого часу.

«Обіцяю: ми докладемо всіх зусиль для того, аби з кожним роком життя наших краян було кращим, аби ви могли сказати, що ваша боротьба була недаремною, що нові покоління – достойні спадкоємці вашої слави і ваших великих звершень, – далі мовив Михайло Михайлович. І додав: –



Дорогі батьки !

«Кожне свято має свою пам’ятну особливість. Сьогоднішньому урочистому зібранню унікальної значимості надає те, що День Партизанської слави у такому широкому, представницькому колі ми відзначаємо у День народження Богородиці та напередодні всенародного віче, коли громадяни нашої незалежної держави здійснять вибір, віддаючи свій голос на позачергових виборах нового Парламенту України. Щиро бажаю нам усім, аби під покровом Діви Марії таке ж відчуття єдиної родини, яке об’єднує нас сьогодні, проймало наші помисли і дії в день виборів! Щоб уболівання Президента за кожного громадянина України, котре відображене в його Соціальних ініціативах, здобуло підтримку і всенародне схвалення. Заради прийдешніх поколінь та побудови гідного життя в рідній державі»

На завершення урочистої частини голова облради побажав учасникам партизансько-підпільного руху, народним месникам, яким ми всі зобов’язані сьогоденням та майбутнім наших дітей, міцного здоров’я на довгі літа, родинного щастя і достатку, бадьорого настрою, мужності і витримки, миру та спокою, оптимізму та віри в краще майбутнє нашої рідної, незалежної України. Партизани зі свого боку розповідали про пройдені ними нелегкі воєнні та повоєнні роки, згадували своїх побратимів та ділились враженнями про нинішнє покоління, яке, на їхню думку, – гідне подвигів своїх батьків.

Голова облради та заступник голови ОДА вручили партизанам відзнаки, цінні подарунки. І за святковим обіднім столом у теплій, задушевній розмові згадувалось прожите й пережите, а ще ветерани дякували за тепло, чуйність, увагу і повагу до них.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати