Підземне багатство Закарпаття: невикористаний потенціал

За природнє багатство і красу Закарпаття часом порівнюють зі Швейцарією. Та нещодавно дізнався, що за аналогами термальних вод, якими багатий наш регіон, Закарпаття стоїть в одному ряді із Вайракезьким термальним джерелом (Нова Зеландія), джерелами Кризувік (Ісландія), Гарячим пляжем (о. Кунашир, Сахалін).

Підземне багатство Закарпаття: невикористаний потенціал

Гейзери із гарячою мінеральною водою на Закарпатті б’ють із глибини 1200 метрів. Проте засмучує, що сьогодні ці великі ресурси геотермальної енергії, легкодоступні й для промислового використання, фактично простоюють. У той же час ісландці чи ті ж новозеландці чудово цей потенціал використовують. Аби дізнатися більше про багатство рідного краю, було вирішено: перевірити властивості цілющих термальних вод на собі. Туристичний маршрут обрано на Берегівщину – в єдиний район Закарпаття, де так багато свердловин з гарячою мінеральною водою, насиченою залізом. Вчені пов’язують з тим, що саме ця місцевість є сейсмічною зоною. Тут, як у найтеплішій точці області, дуже часто відбуваються активні підземні процеси: пласти рухаються, спричиняючи утворення гарячих гейзерів. Сьогодні розвіданими є сім свердловин, але тільки на двох з них побудовано басейни.



Вересень-жовтень – «оксамитовий» сезон для купання у термальних басейнах. Адже влітку, колина вулиці стоїть 40-градусна спека спека, у гаряченькій воді посидиш не довго. А от коли вже на вулиці прохолодно – купання якраз в пору.  Відчути благодатну водичку можна або в селі Косонь, не доїжджаючи міста Берегова, або можна поїхати й далі – на лікувально-оздоровчу базу «Закарпаття», що розташована у самому райцентрі. Різниця суттєва – у Берегові розміри тамтешніх басейнів дозволяють просторо поплавати. Але мінус в тому, що й народу тут значно більше. Косоньські басейни приваблюють в свою чергу тим, що вони менші за площею, а відповідно й туристів тут зазвичай менше. Не вагаючись я обрав Косонь. Добиратися в село не так просто, тим паче – у вихідний. Окрім, як власним автомобілем туди не доїдеш. Перед вказівником назви села завертаємо наліво і вже за кілька хвилин дорога, оточена густими деревами, приводить до бази відпочинку  «Шошто-Термал». Територія відпочинкової зони обнесена огорожею. Поруч – автомобільна стоянка. За дорослого вхід 10 гривень, для дітей до 16 років – 5. Дивує, що на приватній базі діють й знижки для учасників та інвалідів війни. На території комплексу є дерев’яні будинки, в яких можна заночувати, кафе-ресторан, душова. Скоро тут побудують новий готельний комплекс.



Вода у басейнах Косоні незвичайна – жовто-коричневого кольору. Зі свердловини 16Т вона витікає з температурою 60—80 градусів. Поки доходить до поверхні, охолоджується до 38—40 градусів. Кажуть, що допомагає лікувати органи опорно-рухового апарату, наслідки травм кісток та м’язів, серцево-судинну та нервову систему, шкірні захворювання, властивості води допомагають виводити солі з кісток та нирок. В одному з басейнів вода має 38 градусів, у іншому – на три градуси холодніша. Історія термальних джерел Берегівщини почалася років ще 17-18 тому. У 1989-му в Інституті курортології і медичної реабілітації в Одесі науковці дали бальнеологічну оцінку мінеральним водам тодішнього санаторію «Косино». Було встановлено, що вода сприятлива для ванн і може використовуватися для купання туристів. За своїм складом термальні води біля села Косонь відносяться до високотермальних хлоридно-натрієвих вод середньої мінералізації. Вона схожа з водою всесвітньо відомого санаторію «Гайдусобосло» в Угорщині.



Дехто спитає, а що кажуть про це лікарі? Запитання слушне. Але сьогодні, на жаль, ще немає чіткого твердження, висновку чи медичного заключення про властивості термальних вод. Медики погоджуються, що ця вода позитивно впливає на людський організм. Але виявити лікувальні властивості можна лише після комплексних досліджень. Та вже сьогодні чимало людей стверджують, що відчули значне полегшення після прийняття кількох термальних ванн.



Однак у термальних водах Закарпаття є ще одна родзинка, про яку автор згадував на початку статті. Вона може використовуватися і в промислових цілях. Адже в тій же Ісландії 87 відсотків гарячих підземних вод сьогодні використовують для опалення будинків, 17 відсотків – для вироблення електроенергії. І наразі науковці-дослідники наголошують на тому, що на Закарпатті, наприклад, термальна вода з Берегівської землі могла нагрівати звичайну воду, що циркулює в трубах наших міських тепломереж. Цим самим можна було б здешевлювати комунальні послуги.  І хоча в регіоні немає таких гарячих родовищ, як, приміром, в Ісландії, термальних ресурсів Берегівщини вистачило б на обігрів чи не всієї області.

Степан Шандор, "Закарпатська правда"
22 вересня 2007р.

Теги:

Коментарі

НОВИНИ: Соціо

01:32
Представники МГКЄ у складі делегації УГКЦ зустрілися з Папою Римським Фото новина
15:31
На кордоні з Румунією понад 2 місяці триватиме ремонт аварійного мосту через Тису Фото новина
11:17
/ 1
У п'ятницю в Ужгороді попрощаються з полеглим захисником Олександром Карповим Фото новина
20:28
/ 1
У Голубиному на Мукачівщині провели в останню дорогу полеглого Героя Андрія Лоскоріха Фото новина
07:08
/ 18
Руки в кайданках
05:48
/ 3
Штурмовик із Руських Комарівців
04:15
/ 3
Підготовче судове засідання у справі вітряків на Руній відбулося в Ужгороді Фото новина
18:36
/ 11
Серед пріоритетів нового прокурора Закарпаття Пацкана є захист релокованого бізнесу, але немає захисту довкілля Фото новина
11:32
Ватикан оголосив нову дату беатифікації священномученика Петра Павла Ороса
02:01
/ 1
У вівторок в Ужгороді відбудеться суд по забудові полонини Руна вітряками
12:39
Юні екодослідники здійснили пізнавальну мандрівку Свидовцем у межах проєкту "Зелені скарби Карпат"
03:11
/ 6
ФОТОФАКТ. Екскаватори продовжують "вигризати" полонину Руна
15:16
/ 1
У понеділок в Ужгороді попрощаються з полеглим на війні з росією Сергієм Гвоздецьким Фото новина
18:07
/ 1
На Сумщині поліг уродженець Стужиці Іван Лешанич з Мукачева Фото новина
14:41
/ 4
Підтверджено загибель Олександра Лацка з Зарічова Перечинської громади, який майже рік вважався зниклим безвісти Фото новина
13:09
Фінішувала друга зміна літнього табору "Зелені скарби Карпат" в Ужгороді Фото новина
05:01
/ 2
З КПП "Ужгород" до Словаччини втік прикордонник
04:38
/ 5
Розслідування журналістки Олени Мудри, через яке на неї тиснуть судом "Вітропарки", перемогло в конкурсі журналістських робіт про Закарпаття
17:42
/ 2
500 підписів за 3 доби: колективне звернення з вимогою зупинити злочин на Руні достроково направлено новому генпрокурору Кравченку
03:47
У п'ятницю в ужгородському скансені відкриються дві виставки
22:03
/ 4
"Вітряні парки" "відповідально" відбудують міст, "безвідповідально" обвалений вантажівками з щебенем для дороги, якою вони планують возити "ненормативні великогабаритні вантажі"
13:11
Екоклуб у Ясіні запрошує на пізнавальну "Подорож на Драгобрат"
00:50
/ 2
Суд в Ужгороді покарав працівницю митниці за хабарництво штрафом
02:20
/ 3
Проти журналістки-розслідувачки із Закарпаття, яка пише про вітряки у горах, знову публікують замовні статті
23:30
/ 3
ДЕІ відмовляється надати акт перевірки законності будівництва на полонині Руна, – УПГ
» Всі новини