В УжНУ навчаються понад 360 студентів-іноземців, переведені з Луганська (ФОТО)

Як кажуть самі індуси, вони вже відчули різницю перебування в географічно протилежних частинах України і переваги позитивного ставлення до представників іншої нації в західній Україні. Так, на них ще місяць-півтора тому, пересічні ужгородці дивилися із здивуванням, розглядали із зацікавленням, фотографували, але жодного негативу студенти із іншим кольором на Закарпатті не відчули. За кілька тижнів місцеві мешканці вже звикли до студентів-іноземців, а молоді люди повністю освоїлися на чужій території.

 

2-курсниця Марія розповідає, що проблем з адаптацією в Ужгороді не відчула. «Нами цікавляться, пропонують допомогу, радіють,- коментує дівчина. – А також вивчають нашу культуру». Колега Мерії також підтверджує: неприємностей ні з мешканцями, ні з однокурсниками не виникало. Житло студенти шукали через інтернет, кажуть, що дорожче, ніж в Луганську, але й краще, комфортабельніше і безпечніше. Там жили у хостелі, тут – у приватних квартирах. 

 

«Тут дуже добрі люди, викладачі і студенти»,- приєднується до розмови 3-курсник Хардік. Хлопець розповідає, що на початку військових дій виїхав з Луганська додому в Індію, там пробув два місяці, вже опісля приїхав в Ужгород продовжувати навчання.

 

Найбільше здивування в індійських студентів за їх словами викликала... українська мова. На Сході України її взагалі не чули. Вчили там російську, а тепер вже взялися за українську за допомогою викладачів УжНУ. А ще їх здивувало те, що багато хто в Ужгороді спілкується і розуміє англійську. Це ще швидше скорочує дистанцію між студентами-індусами та закарпатцями, адже спілкуються вони переважно англійською, частково російською. 

 

Сергій Цяпець, заступник декана медичного факультету УжНУ розповідає: коли постало питання прийому стількох іноземних студентів, багато хто не вірив, що виш з цим дасть раду. «Це дійсно велике навантаження для університету, бо спочатку мова йшла про студентів-першокурсників. Поступово їхня кількість збільшувалася через події у Луганську і зросла до понад 360 осіб. Треба було підібрати викладачів, які знають англійську мову, розподілити студентів по приміщеннях тощо. Перший адаптаційний період ми пройшли, не все було гладко, але налагодилось. Є викладачі, які думали, що це буде нереально, а потім змінили свою думку. Напевно єдиним, хто з самого початку був впевнений, що УжНУ зможе забезпечити навчальний процес для іноземців, був ректор». 

 

Всі студенти володіють англійською, частина з них - російською добре, ще частина - російською на середньому рівні. Водночас, іноземці інтенсивно вчать українську мову, оскільки на четвертому курсі складатимуть іспит на знання державної мови нашої країни. 

 

Викладання для іноземних студентів на спеціальності «лікувальна справа» в УжНУ ведеться виключно англійською. «Викладачі проходили спеціальне тестування, - каже Сергій Цяпець. – Від 30 до максимальних 50 балів набрали 40 викладачів, вони готові були зразу читати лекції, ще 25 викладачів мають нижчі знання англійської, то ж пішли на курси. Діє 5 груп різного рівня». 

 

Ірина Андрусяк к.ф.н., доцент УжНУ коментує підготовку викладачів з англійської: «Найбільше труднощів виникало з розмовною мовою. Незважаючи на те, що тестові завдання були добре написані, у розмовній мові був присутній певний бар’єр. Зараз ми проводимо курси для викладачів. Вони сумлінні, навіть не очікувалося, що так відповідально віднесуться до навчання, але відчувається зацікавлення. Викладачі виконують домашнє завдання та ведуть себе як справжні студенти. Вони, до речі, непогано володіють термінологією англійською мовою, специфічними поняттями зі своєї науки».

 

Рівень Upper-intermediate розрахований до травня 2015 року, відтак викладачі здають тести і на основі цих тестів будуть допущені до проведення занять у наступному році. Курс навчання в групі Pre-intermediate розрахований на два роки. 

 

Особливу цікавість до цих курсів проявили магістри, які нещодавно закінчили шостий курс медичного факультету. Курси відвідують не тільки фахівці-медики, але й викладачі з інших дисциплін, які викладатимуться в іноземних студентів.

 

Серед них – біологи, фізики, хіміки, математики, історики, політологи. 

На старших курсах медичного факультету навчання іноземних студентів розпочалося у жовтні, а першокурсників згідно із законодавством українські виші мали право приймати донедавна - 15 листопада. 

 

Перші тижні після зарахування іноземні студенти, кажуть у деканаті, не розумілися, де їхні викладачі, аудиторії. Щоб полегшити логістику, приїжджих орієнтували по картах Гугл. «Вже на другий тиждень студенти добре орієнтувалися і фактично у них не було жодних пропусків», - додає Сергій Цяпець. Він також розповів, що після навчання більшість студентів планує повернутися в Індію, частина молоді залишиться на клінічну ординатуру залишаються, щоб продовжити навчання у Європі, в Америці, тощо. 

 

Чому саме в Україну приїжджають навчатися стільки індусів? Співвідношення ціни та якості навчання є хорошим, кажуть студенти. Той рівень знань, який викладається в Україні, задовільняє їх і дає можливість згодом здати іспити у себе на батьківщині. До речі, в УжНУ є студенти близько двадцяти країн із ЄС, Молдови, Білорусі, Азербайжану, Ізраїлю. І виш має всі підстави розширювати географію і надалі.

 

Мирослава Лендьєл, в.о.проректора проректор УжНУ з науково-педагогічної роботи та міжнародних зв’язків теж стверджує, що залучення великої кількості іноземних студентів став великим викликом для викладачів медичного факультету: «І я дуже вдячна його колективу за те, що він успішно з ним справився: рівень володіння і викладання англійською мовою є добрим, вдалося забезпечити навчальну «логістику», створити сприятливе соціальне середовище для іноземців.

 

Я багато спілкуюся з цими студентами і вони дуже задоволені тим, що потрапили саме в Ужгород: відсутність ксенофобії, бажання допомогти іноземцям, однакове ставлення до них, поряд з українськими однолітками, високий рівень викладання мають стати нашими візитними картками. 

 

Впевнена, що присутність іноземним студентів стане додатковими стимулом для вдосконалення рівня володіння іноземними мовами для наших викладачів і студентів, реклами нашого вишу з-за кордону, його модернізації. Сучасний виш, а на такий статус ми хочемо претендувати, є глобальним».