Чому на Закарпатті змінюють пріоритети розвитку?

Цим надзвичайно  важливим документом,  визначено систему організації процесу стратегічного планування регіонального розвитку, цілі та інструменти його реалізації . До першочергових цілей віднесено підвищення рівня конкурентоспроможності регіонів та територіальну соціально-економічну інтеграцію й просторовий розвиток України.

Для виконання цих цілей, з урахуваннями особливостей конкретних регіонів, насамперед передбачається раціональне використання природно-ресурсного потенціалу, збереження культурної спадщини та найцінніших природних територій, розвиток транскордонного співробітництва та прикордонних територій тощо.

Але ознайомившись і з цим документом, та порівнявши його із Державною стратегією регіонального розвитку на період до 2015 року, можна помітити суттєві зміни пріоритетів для розвитку   Закарпатської області на найближчу перспективу.

Для нас виявилось дуже дивним, що відповідно до цієї Стратегії, до пріоритетних напрямків розвитку Закарпатської області (згідно із додатком 3 до Стратегії), збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, відтворення природних комплексів, земельних та водних ресурсів, формування національної екомережі уже не відноситься. В той же час ця проблематика є пріоритетною для сусідніх з нами областей.

Не включено  до пріоритетів розвитку Закарпаття і раціональне використання  рекреаційних ресурсів територій та об'єктів природно-заповідного фонду для формування економічного середовища та розвитку сфери зайнятості в регіоні.  І це при тому, що тут розташований єдиний в Україні природний об'єкт Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини», Карпатський біосферний заповідник та три національні природні парки, унікальні природні цінності яких (Долина нарцисів, гора Говерла, озеро Синевір, географічний центр Європи та інші) є візитівкою не тільки для Закарпаття.

Але найбільше дивує те, що в переліку областей для яких  пріоритетним визначено «Об’єднання зусиль щодо розвитку транскордонного співробітництва, подальшого поглиблення співпраці в рамках єврорегіонів та активізації роботи з розширення сфер такого співробітництва, ліквідації інфраструктурних перешкод та сприяння провадженню спільної підприємницької діяльності прикордонних регіонів у сфері малого і середнього бізнесу» Закарпаття теж відсутнє.

Викликає занепокоїння  і те, що в розділі «Розвиток прикордонних територій» (Ціль 2. Територіальна соціально-економічна інтеграція і просторовий розвиток), не знаходимо Закарпатську область, в переліку тих адміністративно-територіальних одиниць України, для яких  важливими пріоритетами визначено «Реалізацію проектів, спрямованих на підвищення рівня соціально-економічногог розвитку прикордонних територій, поліпшення їх екологічного стану, розбудову прикордонної інфраструктури, розвиток туризму тощо», «Розвиток прикордонної інфраструктури та співпраці між місцевими і регіональними громадами сусідніх держав шляхом розроблення та реалізації спільних прикордонних проектів соціально-гуманітарного, економічного, культурного, екологічного спрямування» та «Сприяння прискоренню процесів наближення рівня життя населення прикордонних регіонів до середньоєвропейського та забезпечення вільного переміщення людей, товарів і капіталу через кордон, а також сприяння об'єднанню зусиль суб'єктів транскордонного співробітництва для розв'язання спільних проблем прикордонних регіонів та здійсненню євроінтеграційних заходів на регіональному рівні».

Мені, як і будь-якому іншому громадянину важко коментувати, чому на Закарпатті вирішено змінити пріоритети розвитку. Але очевидним є одне, якщо насправді так і станеться, то унікальні природні цінності цього куточку Європи зазнають не поправних втрат, а соціально-економічна ситуація тут очевидно не буде поліпшуватись.

Якщо тут, можливо тут допущено якісь помилки, то мабуть органам державної влади та місцевого самоврядування Закарпаття, варто би внести відповідні пропозиції до Уряду щодо внесення необхідних уточнень або доповнень до Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року.

Така постановка питання, видається актуальною і в контексті Угоди про Асоціацію між Україною та Європейським Союзом, в главі 6, якої  підкреслена необхідність посилення охорони навколишнього середовища  та реалізації довгострокових цілей сталого розвитку й запровадження принципів зеленої економіки. А в главі 7, окремо акцентується увага на поглибленні транскордонного та регіонального співробітництва. І для кого, як не для Закарпаття, яке межує із чотирма країнами, і де надзвичайно актуальною  є розробка та реалізація програм розвитку туристично-рекреаційної галузі, як альтернативи суцільним вирубкам лісів, розв’язання наболілих екологічних проблем, зокрема збору та утилізації побутових відходів, створення надійної системи попередження катастрофічних паводків , ці напрямки роботи мали би бути пріоритетними.

Гострота цих проблем, обумовлюється ще і тим, що в останній час спостерігається надмірне лобіювання, окремими бізнесовими формуваннями, маштабного будівництва в Закарпатті, в тому числі навіть на природоохоронних  територіях гідроелектростанцій та розробки корисних копалин. Ці тенденції, в супереч екологічному законодавству, закріплюються в Схемах планування території Закарпатської області та відповідних районів. А в Загальнодержавній програмі розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2030 року, передбачається активна розвідка з подальшим видобутком надр з зоні розташування навіть  Карпатського біосферного заповідника.

У зв’язку з цим, особливе занепокоєння викликає проект рішення Закарпатської обласної ради із питань погодження клопотання Державної служби геології та надр України щодо продажу на аукціоні спеціального дозволу на користування надрами, з метою розробки нафти, газу та природного конденсату у густозаселеній Тереблянській площі, яка безпосередньо прилягає до Угольсько-Широколужанського масиву об’єкту Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини». На думку експертів, розробка цих родовищ неминуче призведе до забруднення питних джерел води і пониження їхніх горизонтів у цьому басейні, та до надмірної урбанізації території природно-запавідного фонду.

Таким чином, можуть  появитись реальні загрози перетворення Закарпаття  на «шахтарський» край з усіма екологічними наслідками.

Теги: ghsjhbntn

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати