29 жовтня ц.р. у Бонні, в Федеральному Міністерстві навколишнього середовища, охорони природи, будівництва та ядерної безпеки Федеративної Республіки Німеччини, відбулась третя, заключна нарада на рівні директорів Департаментів охорони природи та біорізноманіття Міністерств довкілля країн Європи із питань розширення українсько-словацько-німецького об’єкту Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини». В її роботі взяли участь представники 14 країн, в т.ч. Іспанії, Італії, Німеччини, Австрії, Бельгії, Болгарії, Словенії, Румунії та інших. Україну, за дорученням Міністерства екології та природних ресурсів, представляли експерти із Карпатського біосферного заповідника.
На зустрічі обговорено підсумки трирічної роботи, щодо виконання рішення Комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО від 19 червня 2011 року (3 5 СОМ 8 В.13), у частині розширення українсько-словацько-німецького об’єкту «Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини».
Детально проінформовано про виконання німецьким університетом сталого розвитку (пофесор П’єр Ібіш та Маркос Вальдгерр), Проекту профінансованого урядом Німеччини «Букові ліси – спільна спадщина Європи». Наголошено, що в результаті проведеної широкомасштабної інвентаризації та вивчення стану збереження старо-вікових букових лісів в усіх європейських країнах, де поширений ареал цього колись домінуючого на континенті деревного виду, виявлено понад сто мало порушених його ділянок, достатньо великих розмірів в 12 біогеорегіонах Європи у 23 країнах.
У результаті критичного аналізу, в рамках Міжнародної конференції «Букові праліси та давні букові ліси Європи», що проходила 16-22 вересня 2013 року в українському м. Рахів, сформовано так званий короткий «Рахівський список» поширення старо-вікових букових лісів Європи, які можуть розглядатись як потенційні об'єкти для розширення українсько-словацько-німецького об'єкту. Цей перелік доопрацьовано на віденському семінарі та погоджено на міжміністерській нараді у травні ц.р. у Бонні. До нього, в підсумку зараховано 47 претендентів для включення до Всесвітньої спадщини із 11 біогеогергіонів 20 країн. Серед них й українські ділянки букових пралісів та давніх букових лісів із природних заповідників «Горгани» та «Розточчя», національних природних парків «Синевир», «Зачарований край» та Подільські Товтри.
На нараді ще раз уважно обговорено проблеми виконання умов включення об’єктів до переліку Всесвітньої спадщини, у відповідності до керівних принципів Конвенції із збереження Всесвітньої культурної і природної спадщини. Особливо підкреслено, що кожен із претендентів повинен мати Видатну всесвітню цінність, відповідати критеріям викладеним в Керівних принципах Конвенції, виконувати умови «Цілісності», мати відповідний правовий статус та управління. І найголовніше, кожна країна повинна забезпечити гарантії їх збереження.
Відповідно до викладених умов, всі країни-учасниці цієї зустрічі підтвердили свої наміри готовити відповідні номінаційні досьє.
Українська сторона теж зробила відповідну заяву і проінформувала, що через фінансові труднощі буде готовити проект до Глобального екологічного фонду для отримання на ці цілі необхідної фінансової допомоги. Така постановка питання була сприйнята схвально.
Загалом учасники наради прийняли рішення щодо погодження списку претендентів для участі в процедурі розширення українсько-словацько-німецького об’єкта, визначели порядок та терміни подачі номінаційних досьє та країну-координатора цього процесу.
Кожен претендент повинен подати відповідні матеріали (за встановленою формою) для включення його спочатку до попереднього списку Комітету Всесвітньої спадщини до 1 грудня ц.р., а номінаційне досьє представити до 31 березня 2017 року. Узагальнювати матеріали та координувати роботу із підготовки досьє буде Міністерство сільського господарства, лісівництва, навколишнього середовища та водопостачання Австрії. Про готовність до такої відповідальної місії повідомила повноважний представник цього австрійського відомства пані Вікторія Гаслер.
Виступаючи на нараді, автор цих рядків запропонував, для тих об'єктів які не зможуть потрапити до Всесвітньої спадщини, зформувати, на зразок Європейської екомережі, «Європейську мережу пралісів та старовікових лісів» (і не тільки букових) з наданням їм, через Міжнародний Союз охорони природи (IUCN), певних гарантій щодо їх збереження, передбачити створення спеціального Фонду та інших механізмів для обміну досвідом роботи й інформацією щодо їх наукових та екологічних цінностей, розв’язання проблем охорони в зацікавлених країнах тощо.
В процесі наради, ми також обговорили із керівником міжнародних Проектів, професором німецького університету сталого розвитку (м.Єберсвальде) П’єром Ібішем, можливість підготовки та подачі для фінансування до німецького уряду, спільного проекту із підтримки Карпатського біосферного заповідника як модельної території для сталого розвитку в Україні та імплементації в українське законодавство нормативних актів ЮНЕСКО з питань діяльності біосферних резерватів.
Дуже важливо, що запропоновані нами ініціативи знайшли порозуміння і підтримку в директора Департаменту охорони природи та збереження біорізноманіття Федерального Міністерства навколишнього середовища, охорони природи, будівництва та ядерної безпеки Федеративної Республіки Німеччини Ельзи Нікель, яка головувала на цій міжнародній нараді та відомого німецького еколога, директора Міжнародної академії охорони природи Федерального агентства охорони природи Німеччини (BfN), професора Ганнеса Кнаппа й інших учасників зібрання.
Федір Гамор, учасник наради, професор, заступник директора Карпатського біосферного заповідника, для Закарпаття онлайн