У Празі побачила світ книжка про Закарпаття 20-х років ХХ ст. у світлинах чеського фотографа (ФОТО)

В основу альбому лягли фотографії чеського журналіста, художника, фотографа, перекладача та фінансиста Рудольфа Гулки, який у 1921-1922 роках об’їздив Закарпаття і зафіксував краєвиди, життя, традиції та побут його мешканців.

Читачі можуть побачити як виглядали 100 років тому ужгородські євреї та жебраки, іршавські та середнянські цигани, мукачівські та перечинські околиці, ясінянські жінки з дітьми, квасівські селяни та закарпатські церкви і замки.

Вперше фотограф потрапив до Підкарпатської Русі в перший рік приєднання до Чехословаччини як чиновник. Завдяки своїй роботі багато подорожував краєм, цікавився місцевою природою, архітектурою, культурою та життям простих людей, а оскільки полюбляв  фотографувати, то фіксував усе на плівку. Нині у Слов’янській бібліотеці зберігається близько півтори тисячі фотографій Рудольфа Гулки, що відображають тогочасний стан  Закарпаття, частина з яких увійшла до книги. Окрім нашого краю, фотограф увіковічнив в світлинах Словаччину, Чехію, Моравію, Хорватію, Італію та  Північну Америку 20-30-х років минулого століття (близько 4400 кольорових діапозитивів, чорно-білих позитивів та негативів, а також відкриток знаходяться в празькій бібліотеці).

Книга є результатом проекту, що проходив у 2010-2013 роках, метою якого було не тільки упорядкувати і зробити каталог творів Рудольфа Гулки, але й зберегти їх від пошкодження. Гулка відомий не тільки як фотограф, а й особа, яка розвивала чесько-українські відносини в області літератури (займався перекладацькою діяльністю)  та образотворчого мистецтва (був графіком) протягом 20-50 х років ХХ ст. В 1925 р. він власним  коштом  видав  колекцію  із  шістнадцяти  листівок дерев’яних церков та дзвіниць Закарпаття у власному графічному зображенні. 

Від другої половини 20‐х років ХХ ст. Р. Гулка був редактором кооперативного  тижневика «Zemědělské družstevní listy»  та літературного додатка «Přástky», в якому часто публікував оповідання українських письменників у власному перекладі та власні фотографії. 

У 40‐50‐х роках він став найвизначнішим  перекладачем  і  популяризатором української літератури в Чехії.  На чеську  він переклав окремі твори Івана Франка,  Григорія Квітки‐Основ’яненка,  Михайла  Коцюбинського, Гната Хоткевича, Ольги  Кобилянської,  Олеся  Гончара, Лесі  України,  Василя Стефаника та інших. 

Книга містить публікації двома мовами: чеською та англійською, та презентує не тільки світлини Гулки, але й інформацію про його життя, опрацьовану спадщину та становище Підкарпатської Русі.