"Уже більше 2 годин стоїмо з нашим гуманітарним вантажем для воїнів в АТО на українській митниці в Чопі!!! Проїхали 1.000 кілометрів, змучені та голодні, мадяри нас оформили без черги, прикордонники за 2 хвилини, а митники кажуть,що мусимо сидіти тут в ліпшому випадку до ранку поки не прокинеться якесь чудо в пір'ях та великими зірками на погонах, вип'є конячку з лимоном ... і подумає як "посприяти без особливої подяки" в пропуску нашого вантажу через кордон!..
При цьому "зовсім не гуманітарні" бусики "пролітають" кордон кожних 5 хвилин зі співчутливими посмішками, а митники співчутливо дивляться на нас чесними (мабуть вже "пролюстрованими" очами, знизують плечима і мотивують нашу затримку тим, що бояться кожен за своє місце на скромній посаді, а команди зверху мусять чекати, як і ми, до ранку, бояться кудись звонити, бо будити начальника може лише начальник начальника!..
Люди де ми живемо??? Кому платимо свої податки??? За кого гинуть наші діти на сході??? Ми 2 тижні збирали по всій Чехії потрошки теплі речі та їду для наших захисників, а ВОНО тут мені розказує що "згідно чинного законодавства"... Сидимо тут з шофером Мішкою замерзлі, голодні та злі і майже плачемо!.. Отака у нас система!.. Живім і далі як бидло і воюймо та гиньмо за не знати що, бо майдан переміг майже рік тому, а рожі можновладців лише помінялися жопами в кріслах і продовжують "працювати" по Януковичських схемах, не рахуючись з народом ніде і ні в чому!..
Сиджу біля бусиками і плачу від цієї орази за наш бідний народ!..", - пише Василь Молдавчук.
Закарпатт онлайн