Того дня, 22 вересня 1983 року, на виїзді із села із вантажівки покотилася цистерна із легкозаймистою речовиною. Автобус, який їхав по маршруту «Мукачево-Арданово», зіштовхнувся із цистерною, і відразу запалав вогонь. Із 37 пасажирів, які поверталися додому, 29 згоріли живцем.
Біля пам’ятника загиблим у цій страшній аварії відбувся заупокійний молебень, який відслужили священики греко-католицької і православної громад. Присутні поклали квіти до Пам’ятного знаку і запалили свічки разом із родичами і друзями загиблих. Служителі церкви зазначили, що люди, які тут загинули, відчули на собі пекельні муки, мученицькі страждання, які можна тільки уявити, тому вони - герої і зараз живуть у кращому світі.
Біля Пам’ятного знаку ніколи не в’януть квіти. Це говорить про те, що сільчани не забувають за них, бережуть пам'ять, приходять сюди, щоб поставити свічку і молитися за тих, хто горів живцем.
