Фестиваль зібрав величезну кількість гостей з усієї України. До організаторів завітали етногурт "Гудаки" з Нижнього Селища, медичний соціально-реабілітаційний центр з Ужгорода «Дорога життя», київська громадська організація батьків, які виховують дітей з фізичними та психічними вадами, «Джерела». Державні посадовці теж не проігнорували фестиваль.
Підтримати учасників концерту приїхали начальник головного управління праці та соціального захисту населення ОДА Віктор Мацола, гості з Чеської Республіки, США та ін. А свою майстерність їм демонстрували вихованці Мукачівського, Виноградівського і, звичайно, Вільшанівського дитбудинків-інтернатів. За вміння співати, танцювати, акторські здібності дітям подарували DVD-програвачі, телевізори тощо.
Власне, Вільшанський інтернат існує вже з 1961 року. Тут лікують дітей з особливо важкими психічними та фізичними вадами. І якщо за часів Радянського Союзу цей заклад був закритого типу, а подібні діти вважалися асоціальними і небажаними елементами, то останніми роками ситуація докорінно змінилася. Медперсоналу вдалося зробити неможливе —поставити на ноги більше ста лежачих хворих.
І те, що сьогодні ці діти живуть фактично повноцінним життям, активні у веденні підсобного господарства, успішні у художній самодіяльності й планують самостійно своє майбутнє, — виглядає, як справжнє диво.
извините 11.09.2007 / 18:34:00
Если вы считаете, что полноценная жизнь - это когда 20 человек живут в одной комнате, а некоторые вполне взрослые дети спят по двое на одной постели (вальтом), потому что места нет - то попробуйте так день-два пожить. И потом, интересно, куда поденуться все эти подарки - прям таки что-то перепадёт "отставшим детям"? Ага, если бы, ведь у персонала тоже дети есть.