Пройдіться нашим невеличким районним центром, його вулицями, задвірками і зайвий раз переконаєтесь у тому, що справжнього, дбайливого господаря, на жаль, тут немає. Не бачити непотрі-бу, сміттєзвалищ, якими захаращені території більшості адмінбудинків, магазинів, закладів громадського харчування, означає не ходити центром, окремими мікрорайонами.
Впадає у вічі заросла будяками, бур'яном, засмічена, неприбрана від бруду територія, де знаходиться районний центр зайнятості, ЗАГС, районний архів та музей міста. Справедливо кажуть, що в багатьох няньок дитя не доглянуте. До речі, такі, з дозволу казати, порядки, не можуть бути непоміченими міською владою, яка, аби повірити в це, могла б спробувати пішки пройтися кілька десятків метрів хоча б вулицею Головною та прилеглою до неї Шевченка.
А чого варті цілі зарості з кропиви, лободи, непідстрижених кущів так званої зеленої огорожі на територіях центрів елек-тро- та поштового зв'язків, Свапявського технічного коледжу, купи сміття біля ди-
тячої бібліотеки, у міському парку відпочинку Івана Франка.
До речі, у місті визначено день для прибирання територій - п'ятницю. Міською радою навіть складено і оприлюднено список підприємств, організацій, установ, навчальних закладів, які відповідають за чистоту прилеглого довкілля. І не більше. Ніхто нікого не перевіряє, не питає за сміття. Гарна, започаткована місцевим самоврядним органом справа, не зрушилася з місця. Керівникам до цього байдуже, їм добре, їх ніхто не турбує, не питає за безгосподарність.
Мабуть, настав час перейти від слів до діла, від умовлянь до адміністративних стягнень. Це повинні робити і міська влада, і санітарно-епідеміологічна, і комунальна служби, в обов'язки яких входить слідкувати за санітарією населених пунктів, у тому числі й нашого міста.