Підтримка незалежності України сягнула історичного максимуму

"І це не перший випадок, коли певна частина громадян, що не підтримують державну незалежність в умовах, коли ніщо не спонукає думати про можливі загрози, в ситуаціях, коли ці загрози стають реальними, усвідомлює, що незалежність країни складає для неї справжню цінність", - додав він.

За словами Хмелька, перше, явно не економічно мотивоване підвищення чисельності прихильників незалежності було зафіксовано в другій половині 1994 року.

У перші два роки незалежності, в умовах значного зниження рівня життя, гіперінфляції їхня кількість знизилася з 76 до 56%.

Хоча економічна ситуація продовжувала погіршуватися, після президентських виборів 1994-го охочих приєднання до Росії стало помітно менше (особливо на Сході і на Півдні).

Частка прихильників незалежності ще більше збільшилася з початком війни в Чечні і до кінця 1996-го (співпало з появою власних українських грошей) досягла 71% дорослого населення.

В умовах фінансової кризи 1997-1998 років знову значно знизилася (майже до 60%).

Соціолог нагадав, що в 1999-2000 роках, під час другої чеченської війни, зросла до 72%.

При цьому в 2003-му, коли через дії Росії в районі острова Коса Тузла виникла загроза територіальній цілісності України, протягом одного тільки місяці частка прихильників української незалежності зросла з 71 до 77%, але після вирішення конфлікту знизилася до 72%, повідомив президент КМІС.

У серпні 2008-го, під час вторгнення Росії в Грузію підтримка українцями своєї незалежності зросла з 72 до 83%. Зменшення розтягнулося майже на десять місяців і зупинилося на рівні 74%, розповів соціолог.

"Рік за роком підтримка суверенітету України українцями зростала, цей процес стабілізувався. Зараз же сплеск громадянської самосвідомості стався у зв'язку з прямим замахом на територіальну цілісність і суверенітет країни з боку Росії", - резюмував Хмелько.