Ужгородець є автором двох поетичних збірок: «Son et Lumiere. Листи без відповіді (2008), за яку отримав літературну премію «Дебют», та «Дзеркальний куб» (2012). Саме вірші з останньої і увійшли до часопису «Плав». Поезія Леся Белея також перекладалася англійською, сербською та польською мовами. Є лауреатом літконкурсу видавництва «Смолоскип (2011). Навчався української філології в Ужгородському національному університеті та англійської філології у Вроцлавському університеті. Захистив дисертацію «Мовний ландшафт Закарпатської області України початку ХХІ століття» в Інституті мовознавства імені О.Потебні НАН України. Працює редактором у видавництві «Темпора», курує серію книг, написаних у жанрі художнього репортажу. У цьому ж жанрі нещодавно вийшла його прозова книжка «Ліхіє дев’яності: Любов і ненависть в Ужгороді».
До українського номеру щомісячника увійшли також твори Галини Бабак, яка презентувала молодих поетів в Празі на презентації «Плаву», Анни Малігон, Вано Крюґера, якого закарпатці знають по ЕротАртФесту «Березневі коти», Олега Коцарева, Ірини Шувалової, Іллі Стронґовського, Мирослава Лаюка, Олени Гусейнової, Юлії Стахівської та Гриця Семенчука.
У передмові до «Poetry in the UA» чеський перекладач і заступник головного редактора журналу Олексій Севрук зазначив, що готувати номер почали ще до революції в Україні. Останні вибрані твори, що представляють поперечний зріз сучасної української поезії, були опубліковані в 1989 році під назвою «Sólo na tětivu». Деякі з надрукованих тоді поетів тепер мають світову популярність і зажили репутації «живих класиків». Тому потрібна нова антологія, яка б продемонструвала панораму сучасних подій в поезії. Цей номер певною мірою намагався компенсувати таку потребу.
Часопис «Плав» було засновано у 2005 році молодими літературознавцями та перекладачами, що були організаторами найстаршого у Чехії літературного фестивалю. «Šrámkova Sobotka». Українські літератори не вперше фігурують на сторінках місячника. Це вже другий український випуск за десятилітню історію журналу.
Презентація номеру відбулася на кораблі на річці Влтаві у центральній частині міста у співпраці з поетичним журналом «Psí víno» («Дикий виноград»), який раніше друкував харківчанина Сергія Жадана та закарпатця Андрія Любку.