Лише в 2012 році рукопис роману повернувся в родину нащадків письменника Антона Копинця, і зараз читач матиме можливість ознайомитися з повною версією життєпису славетного атлета, оскільки у 1972 році вже після смерті Івана Фірцака світ побачив лише скорочений та ідеологічно відредагований тексту. Бо за своє життя Антон Копинець двічі постраждав за прихильність до вільної України - побував у карцері за часів мадярської окупації та провів 2 роки заслання в Архангельській області.
Цей роман буде цікавим і для любителів й дослідників етнографії, історії, географії через те, що мова самого твору надзвичайно багата та колоритна, наповнена екзотичними закарпатськими діалектами та чи не вперше в українській літературі урбаністичними описами великих європейських міст Європи 1920-1930 років очима українця.
Головною сюжетною лінією роману є колоритна біографія найсильнішої людини у світі 1928 року - двадцятирічного Івана Фірцак - вихідця із закарпатського села Білки, що поїхав у пошуках кращого життя до Чехословаччини, де своїми перемогами у бійцівських турнірах швидко здобув імідж фантастичного силача та непереможного спортсмена. Згодом Іван долучився до празького цирку та гастролював із карколомними трюками у країнах Європи та США. В афішах же спортсмен значився як "Іван Сила".
До самої смерті в 1970 році Іван Фірцак мав славу народного кумира. Проте радянська влада не зробила жодних кроків до його офіційної популяризації, зводячи життя цієї постаті до рівня чудернацьких силових трюків, другорядності, сфери розваг та анекдотів.