Більшість звернень стосувалися соціального захисту населення, санітарного порядку та благоустрою, озеленення населених пунктів. Загалом останніми роками, як зазначив голова облради, поширшав спектр питань, які вирішують сільради. Однак в окремих все ще присутня інертність, тому в людей чимало проблем, які можна вирішити на місці.
Успіх можливий там, де є заінтересованість і співпраця сторін, коли питання сільської та селищної влади і громади стають спільними і з метою їх вирішення вони об'єднують зусилля та працюють командою. Такий основний лейтмотив виїзного засідання координаційної ради з питань місцевого самоврядування при голові облради, проведеного в с.Яноші Берегівського району.
Засідання вів голова обласної ради Михайло Кічковський. Обговорено шляхи реалізації Концепції комплексної системи поводження з побутовими відходами для Закарпатського регіону, проблемні питання змін та встановлення нових меж населених пунктів, розмежування земель державної і комунальної власності, а також ефективність використання земель сільськогосподарського призначення.
Заступник голови ОДА Олександр Карташов наголосив, що наявна в області практика поводження з побутовими відходами не відповідає вимогам сьогодення. Тому, пропонується Концепція комплексної системи для Закарпатського регіону, схвалена рішенням облради 2 серпня ц. p., яка розрахована на 25 років і реалізовуватиметься у три етапи.
Заступник начальника головного управління земельних ресурсів ОДА Василь Герчук повів мову про межі населених пунктів нашого краю, які, звернув увагу, були встановлені в 1992-1993 pp. У процесі земельної реформи людям надавалися земельні ділянки як для ведення особистого селянського господарства, так і для індивідуального будівництва іноді за межами населених пунктів. Так ось ці ділянки також мають бути включені, як того вимагає чинне законодавство, до території сіл та селищ. Упродовж 2002-2005 p.p. в області відповідно до рішень облради вже встановлено нові межі у 279 населених пунктах. Збільшення територій, ясна річ, збільшує й надходження до місцевих бюджетів.
На сьогодні, за словами В.Герчука, роботи по розробці проектів землеустрою щодо зміни та
встановлення нових меж призупинено. Бо нема оновлених генпланів та грошей у місцевих радах, аби замовити їх виготовлення.
А тепер - найцікавіше. У 2006 році, наприклад, в області із земель державної власності було продано ділянок несільськогосподарського призначення на суму понад 51 млн. грн., за 7 місяців ц.р. — більше, ніж на 35 млн. грн. За цей період до Держбюджету відраховано понад 8,6 млн. грн. За умови розмежування земель державної та комунальної форми власності вони надійшли б до спецфонду місцевих бюджетів і були б використані на капвкладення, оскільки землі запасу належать до комунальної власності територіальних громад.
Тобто, гроші - поряд, тільки бери.
Оперуючи цифрами, прізвищами й фактами, вів мову начальник головного управління агропромислового розвитку ОДА Іван Паук про ефективність використання земель сільськогосподарського призначення. А скоріше — про неефективність.
У сільгосппідприємствах, включаючи фермерські господарства, за його словами, знаходиться в користуванні 60,7 тис. га сільгоспугідь, або 14,8 відсотка від загальної їх кількості. З наявних 195,5 тис. га ріллі посівна площа за всіма категоріями господарств під урожай 2007 р. становить 190,7 тис. га. Таким чином, 4,8 тис. га ріллі в поточному році не використовується.
Найбільша її кількість (1471 га) не використовується в Мукачівському районі, у господарствах Воло-вецького — 964 га, по господарствах населення Берегівського району — 1054 га наявної ріллі, по Ужгородському району цьогоріч не використано 870 га ріллі, у сільгоспвиробників Іршавщини - 487 гектарів.
Координаційна рада рекомендувала головам райрад, райдержадміністрацій, сільським та селищним головам максимально сприяти сільськогосподарським і переробним фермерським підприємствам у формуванні земель сільгосп-призначення, що не використовуються, та наданні їх в оренду для вирощування агропродукції. Галузевому управлінню рекомендовано здійснити цільову перевірку використання землі всіма землевласниками і землекористувачами, звернувши особливу увагу на землі сільгосппри-значення, які не використовуються і в яких реальне джерело розбудови території та громади.
Анна Романенчук, "Новини Закарпаття
29 серпня 2007р.
Теги: