Угорська "Мол" та компанія "Спецсервіс" переправили через Закарпаття до інших регіонів України майже 20 тисяч тонн кислих гудронів

Липень. Неймовірна спека. Але в селі Берездівці Миколаївського району, в яке привели мене численні скарги сільчан, вона особливо доймала: пронизувала
кожну клітинку, стискала груди, здавалося, ось-ось задихнуся.

Сільський голова Микола Шпак підтвердив:

- У нас справді нічим дихати. Особливо цьогорічної спеки. Люди хворіють, зачастила сіромаха зі смертельною косою. Підбирає не лише літніх, але й тих, кому б ще жити й жити...

Микола Михайлович називає причину біди:

- Хоча наші люди звикли до екологічних негараздів, адже поруч Новороздільський гірничо-хімічний комбінат, але відколи туди в 2002 році завезли 16 тисяч тонн кислих гудронів, життя стало нестерпним. Запевняли людей, що тимчасово зіскладували їх на відкритому майданчику, мовляв, після очистки перероблятимуть на будівельні матеріали. Та по сьогодні отрута там, дощі розмивають її, вода стікає в озеро, що поруч, потім у невеличку річку - притоку Дністра. До грандіозної екологічної катастрофи, яка вже сталася в наших краях на початку вісімдесятих років минулого століття, рукою подати.

Як фахівець Микола Шпак "розшифрував" небезпеку, яка таїться у пресловутих гудронах: насамперед небезпечні вони тим, що містять сірчану кислоту. Крім того, у них - цілий ряд важких металів: ртуть, кадмій, нікель, свинець, хром, цинк, барій. А ще гудрони містять поліциклічні ароматичні вуглеводні - надзвичайно шкідливі речовини, що належать до першого класу небезпеки. Під час зберігання, а особливо спалювання, що планувалося вчинити з угорськими гудронами, ці речовини потрапляють у грунт, воду, повітря...

Після такого роз'яснення зрозумілою стала мені й скарга Марії та Миколи Ковальчуків із сусіднього села Гранки-Кути.

- Працюємо на полі. Задощить, здається, щось кусає тіло, вискакують на ньому маленькі пухлинки. Листки на деревах наче голкою проколені, утворюються невеличкі дірки. Це ж кислота все палить.

Таке воно зараз життя у новороздільській окрузі. Важке, неприємне сусідство мають люди з непроханим "подарунком". Доставило його у ці краї ДП МВС України "Спецсервіс". Не вірилося, що державна установа, котра покликана боротися з будь-якими проявами беззаконня, сама ним займається.

Для чого ж? Звісно, натякали мені знавці, на такій оборудці можна добре поживитися. Євросоюз - спілка західноєвропейських держав - організація серйозна і вимоглива, вона не терпить, щоб на її території складувалися небезпечні відходи хімічної промисловості. Їх потрібно надійно утилізувати і
переробити, а процес цей досить затратний і небезпечний. Простіше знайти за межами свого "королівства" падких на долар ділків, звісно, наділених владою, котрі, як на європейські мірки, за досить символічну плату приймуть на своїй
території отруйний непотріб. Так було з пресловутим преміксом, розкиданим по
всьому квітучому раніше Закарпаттю, подібне нашестя якраз у ті ж роки спіткало і Львівщину. Як і в першому випадку, вантаж до нас доставлявся з
фальшивими документами.

Уже відоме нам підприємство "Спецсервіс" (і який такий "сервіс" намагалися запровадити в прикарпатській області міністерські міліціонери?) закинуло пробну партію гудронів на Добротвірську ТЕС, що у Кам'янка-Бузькому районі. Угорський непотріб подавався місцевій владі як ефективний горючий матеріал, здатний замінити природний газ та вугілля, на яких працювала електростанція.
"Експеримент" тривав недовго: відчувши біду, поширення різноманітних хвороб, люди з усієї округи стали на захист своїх прав - організували пікетування підприємства, владних будівель, перегороджували живим ланцюгом міжнародні траси, апелювали у Київ. Добротворці від "дешевизни" відмовилися.

Нафтогазова компанія "МОЛ", а саме вона через "Спецсервіс" і через свою фірму "ОСМА-Ойл" транспортувала з Угорщини на Львівщину спочатку кілька тисяч тонн гудронів, а на додачу ще й 3 тисячі тонн котлових залишків малеїнового ангідриду, постала перед дилемою: що далі робити зі своїм непотребом?

І знову знайшла "добрих дядечків" серед наших чиновників. На руку ще й трапилася президентська виборна кампанія, яка розгорялася в Україні. Користуючись тим, що увага усіх була прикута до цієї події, у вересні-жовтні 2004 року "ОСМА-Ойл", звісно, при підтримці наших посередників, розміщає
залишки добротворського "скарбу" в інших містах України. Вивозить його у Дрогобич, а звідти отрута прямує на адресу донецької фірми ТОВ
"РегіонПромСоюз". Гудрони, наче за помахом чарівної палички, отримують статус нейтральних до довкілля бетонітів, надійшли на станцію Зернове, що в Сумській області. Отримувач - ТОВ "РегіонПромСоюз". Там гудрони навіть не
перевантажувалися з привезених із заходу держави вагонів, а після зміни кодів та назви речовини спрямувалися у місто Середина-Буда цієї ж Сумської області.

Одержувачем виступило ВАТ "Середино-Будський завод металургійного обладнання". Начеб для спалювання у металургійних печах. Але цього не сталося: втрутилися у справу юристи-природоохоронці, добилися припису із забороною будь-яких робіт з привезеною отрутою. Але, мабуть, до сьогодні цей
вантаж отруює і так уже понівечену в екологічному плані Сумщину.

Та повернемося до нашого "Спецсервісу". Невелика партія отриманих від угорців гудронів, названих, правда, нейтралізованими, спочатку прямує на
Миколаївський цементний завод, що також на Львівщині. Новий "експеримент" дав такий же результат, як і на Добротвірській електростанції. Не стала отрута альтернативним паливом, а тим, чим і була: забруднила миколаївське довкілля так, що керівництво заводу схаменулося, відмовилося від угорського, тобто "Спецсервісного", "доброчинства".

Ділки домовляються реалізувати свій непотріб у Придністров'ї. Та керівництво Рибницького цементного комбінату, перш ніж отримувати вантаж, зв'язалося з миколаївцями. Ті чесно призналися, що таке пресловуті гудрони. Сусіди категорично від них відмовляються.

Ось тут і постає єдиний отримувач гудронів - Новороздільський гірничохімічний комбінат. Мабуть, міліціонери із "Спецсервісу" добре натиснули на тодішніх керівників підприємства, що ті погоджуються зіскладувати на своїй території аж 16 тисяч тонн отрути. Відходи, тепер уже названі модифікатором, при відповідній пропорції з глиною, вапном та іншими наповнювачами, мають
перетворитися на дешеві будівельні матеріали. Знаходиться і їхній виробник - ТЗВ "НВП "Еконова".

Однак проти непевної оборудки виступила громадськість та депутати Новороздільської міськради. Війна між "Еконовою" та Новим Розділом триває не один рік, депутати горою стоять проти застосування отрути у виробництві дешевої цегли. "Спецсервіс" тут "скромно" мовчить. Свою справу він зробив...

Тим часом зона зараження шкідливими речовинами довкілля розростається, люди хворіють, помирають.

А влада? Вона начеб стоїть на боці нещасних новороздільців та їхніх сільських сусідів. Начеб шукають винуватця дивовижної оборудки. Однак, як поінформував начальник управління екобезпеки Львівської облдержадміністрації Богдан Матолич, в одній з телепередач зазначалося, що власник небезпечного вантажу постійно тікає від екологів, міняє юридичну адресу. Правда, наскільки інформований автор цієї кореспонденції, ДП "Спецсервіс" до сьогодні функціонує при МВС України.

До речі, до керівництва міністерства не раз зверталися і новороздільські депутати. Але міністри глухі до людей. Справа щодо гудронів на контролі в Кабміні та президентській адміністрації. На початку нинішнього року Прем'єра
Віктора Януковича повідомляли про екологічну біду керівники області, а голова правління ВАТ "Гірхімпром", академік Іван Зозуля проінформував високого гостя, що його колектив може швидко розробити технологію нейтралізації та
затоварення новороздільських гудронів. Прем'єру ідея сподобалася, розпорядився своїм міністрам, котрі були з ним у поїздці на Львівщині, подумати, як фінансувати невідкладну справу. Але, як зараз видно, далі слів діло не зрушилося. Отрута нищить українську землю. І не лише на західному регіоні, але й східному. Чиновництво ж байдуже. А "львівськими" гудронами перейнялися навіть в ООН.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати