Зустрічна смуга Закарпаття: Поважаймо один одного на дорозі!

Мене зустрів привітний чоловік. Розговорились і, він дещо розповів про себе. Народився у селі Іза Хустського району, в сім’ї робітників. Тут закінчив школу, після якої в ДТСААФі здобув фах водія. Сів за кермо вантажного автомобіля. Потім була армія. Відслуживши, планував знову працювати на вантажівці, але машину списали за віком.

- Не знаючи, що робити, я подався за порадою до свого дядька, який у нашій родині був поважною людиною - працював-бо у міліції, - згадує майор Ізай. Він запропонував мені службу в органах внутрішніх справ, я погодився. Так я став міліціонером.

- Відтоді спливло майже двадцять років, - продовжує Іван Михайлович. - Завжди стараюся допомогти нашим відвідувачам. А ще ж часто треба виїжджати на різні автопригоди, не кажу вже про чергування в райвідділі. Останнім часом мене дуже турбує, як молоді водії легкових машин та мопедів, скутерів, ігноруючи правила, сідають за кермо. Ці скутери - на якихось два-три роки, але скільки життів можуть вони забрати! Ще нас турбують пасажирські перевезення: щоб більше заробити, автовласники стараються обладнати додаткові сидіння, заблоковують аварійні виходи і т.д. Дехто не має навиків перевезення пасажирів. Втім, якщо ти лиш місяць вчишся на водія, то який з тебе фахівець...

Треба діяти так, як роблять на Заході вважає майор: навчатися три роки, після чого тобі видають не посвідчення, а тільки довідку. І якщо ти двічі порушив правила, то й не отримаєш права. Добре, якби так було і в нас. Тому що дорога не любить жартів. На дорозі слід поважати один одного, адже ми всі з одного тіста, а життя в нас - одне.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати