Сьогоднішнє так зване народне віче на площі Народній, оголошене з вечора «новою-старою» владою, виглядало майже на фарс та у значної частини присутніх викликало стійке роздратування та глуху злість. Бо ж, як виявилось, перші особи, як і партійні кольори керівної верхівки, змінились, але от методи роботи та риторика «нової старої» влади так і залишається незмінною.
Заявлене на 10 годину віче розпочалось по факту аж через годину – об 11.00. Як зазначили Закарпаття онлайн у прес-службі ОДА, виявляється, що на 10.00 був заявлений збір, а «Валерій Лунченко вийде до людей, як вони зберуться». Вийшов за годину, коли мало розпочатись альтернативне віче, скликане громадськими активістами. І з’явився на людях з «підсиленою підтримкою» з Києва у вигляді нардепів ВР, які приїхали його підтримати і закликати зробити це саме громаду. Так, серед депутатів – Андрій Шевченко, Ксенія Ляпіна, Микола Княжицький тощо.
Неофіційно розпочали мітинг незадовго до одинадцятої години, коли до мікрофону вийшов одіозний депутат міської ради Ярослав Шафарь, до голосувань якого в унісон з колишньою провладною більшістю та дивної поведінки під час майданівських подій – чимало питань.
Об 11-ій на публіку з’явились сам Валерій Лунченко, «група підтримки» з нардепів та громадські активісти столичного ЄвроМайдану, зокрема, Зорян Шкіряк. Публіка, що дослуховується до промовців, різноманітна і подекуди викликає подив: у натовпі – молодики специфічної зовнішності, юнаки з, вірогідно, наперед заготовленими державними прапорами, наче ще сьогодні зранку придбаними в магазині, а також, за інформацією Закарпаття онлайн – люди, звезені з районів під нинішній захід. Останню тезу опосередковано підтвердив і «модератор» Ярослав Шафарь, зазначаючи у мікрофон, що бачить «тут людей з Хустщини, Рахівщини, Сваляви, Міжгірщини».
Слово перед присутніми виступаючі тримали один за одним, по черзі закликаючи громаду «заспокоїтись, уникати провокацій і підтримати легітимну офіційну владу». Під час виступів зазначалось: на Майдані існує негласне табу, у зв’язку з нинішніми тривожними подіями в Криму, на критику нової влади упродовж 100 днів. У цьому контексті активіст київського Майдану Зорян Шкіряк учорашнє фактичне звільнення Василя Турдая з посади начальника обласної міліції, проти кандидатури якого виступала громада, назвав «ганебним фактом» і «провокацією людей, які не мають жодного стосунку до Правого сектору». За його словами, під час розмови із лідером Правого сектору Дмитром Ярошем останній, начебто, повідомив, що Правий сектор протестних заходів проти призначень керівників на місцях не погоджував.
Червоною ниткою через всі виступи під час віче проходила теза про те, що «треба дати людям працювати, структури і управління мають отримати своїх легітимних керівників». Аби підсилити спічі промовців про необхідність збереження миру в області та «уникнути анархії», збоку стояли хлопці з плакатами «Революція – не бандитизм», «Досить сіяти смуту».
Депутати брали слово один за одним, Ксенія Ляпіна, до прикладу, заявила, що нардепи у ВР, ймовірно, з числа «Батьківщини», будуть всіляко підтримувати нового керівника Закарпаття, допомагаючи в розбудові та покращенні життя в області. А відтак – закликала підтримати Валерія Лунченка громаду…
Загалом, видається на те, що будь-яка критика для нової (?) влади конкретно в області наразі для цієї самої влади неприйнятна. Заяви про те, що будь-які кадрові призначення потрібно підтримувати і дати людям попрацювати, щоб зробити висновки за результатами, схоже, громаду відчутно обурило. Бо ж, як можна було почути в окремих розмовах присутніх на віче (яке насправді мало формат не народної наради, якою і є по суті віче, а формат банальної агітації за нинішню владу її адептами), влада наче і змінилась, а підходи й методи лишила собі у спадок від попередньої.
І навіть, подібно до минулої влади, вже зараз знайшла формального "внутрішнього ворога", який, наче, збурює і провокує суспільство, "намагаючись узурпувати всю владу в області". Очікувано, цим ворогом став Балога, прізвище якого в якийсь момент прозвучало на віче з вуст одного з нардепів від "Батьківщини" після неодноразових згадувань умовних "осіб, які намагаються дестабілізувати ситуацію в краї". Навіть і в цьому нова влада виявилась солідарною із старою, сприймаючи тепер за свого ворога ворога влади колишньої. На "ворогів", традиційно, легко списувати власні прорахунки...
