В Україні немає офіційної статистики щодо праці дітей. Проте перше дослідження, проведене кілька років тому Держкомстатом на замовлення МОП, виявило 350 тисяч працюючих дітей, 46% з яких - у сільському господарстві. На жаль, масштаби цього явища й сьогодні не пішли різко на спад. Лише торік державні інспектори праці зафіксували серйозні порушення на більш, як половині з 736 перевірених підприємств. З`ясувалося, що вік 1582 працюючих дітей не сягав і 15 років. Чимало неповнолітніх трудилися у важких і шкідливих умовах, а 13% з них були залучені до нічних, надурочних робіт і робіт у вихідні дні.
Прокоментувати основні положення вітчизняного законодавства, яке покликане стояти на сторожі інтересів неповнолітніх та регламентувати застосування їхньої праці, кореспондент УКРІНФОРМу попросила заступника директора Державного центру зайнятості Петра Василенка.
За його словами, відповідно до ст. 187 Кодексу законів про працю (КЗпП), неповнолітні, тобто особи, що не досягли вісімнадцяти років, у трудових правовідносинах прирівнюються у правах до повнолітніх, а в галузі охорони праці, робочого часу, відпусток та деяких інших умов праці - користуються пільгами, встановленими законодавством України.
- Прийом на роботу осіб молодше шістнадцяти років не допускається, - наголосив він. - Однак, за згодою одного з батьків або особи, яка його замінює, у виняткових випадках можуть прийматися на роботу особи, які досягли п'ятнадцяти років. Також, для підготовки молоді до продуктивної праці допускається прийняття на роботу учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів у вільний від навчання час. Але за умови, що вік таких школярів вже сягнув 14 років і що є згода одного з батьків або особи, яка його замінює (ст. 188 КЗпП). Таких учнів приймають лише для виконання легкої роботи, що не завдає шкоди здоров'ю і не порушує процесу навчання.
На кожному підприємстві, в установі чи організації має вестися спеціальний облік працівників, які не досягли вісімнадцяти років, із зазначенням дати їх народження (ст. 189 КЗпП). Згідно із ст. 190 КЗпП України, забороняється застосування праці осіб молодше вісімнадцяти років на важких роботах і на роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах.
Законодавством, продовжив заступник директора ДЦЗ, також передбачена заборона залучати осіб, молодших вісімнадцяти років, до підіймання і переміщення вантажів, маса яких перевищує встановлені для цієї категорії громадян граничні норми. Перелік важких робіт і робіт із шкідливими й небезпечними умовами праці, а також граничні норми підіймання й переміщення вантажів особами молодше вісімнадцяти років затверджуються Міністерством охорони здоров'я України за погодженням з Державним комітетом України по нагляду за охороною праці.
Що ж це за норми? Як повідомили УКРІНФОРМу в Державному департаменті нагляду за додержанням законів про працю Мінпраці, для 14-літніх підлітків на рівні робочої поверхні сумарна вага вантажу, що підіймається або переміщається при виконанні робіт, не повинна перевищувати 10 кг, а для дівчаток - 5 кг. Тим часом, вантаж для переміщення чи піднімання з підлоги юнакам 14-літнього віку, за законодавством, допускається вагою в 7 кг, а дівчаткам - 3,5 кг. Для 15-літніх показник переміщення вантажу дещо більший: для хлопців - 48 кг, для дівчат - 12 кг, а вантаж для підйому з підлоги має бути вдвічі легший, тобто - 24 і 6 кг. 16-літні юнаки на рівні робочої поверхні можуть піднімати чи переміщати вантаж до 160 кг, дівчата - 40 , з підлоги відповідно - 80 кг і 20. Що ж до 17-літніх, то юнакам та дівчатам дозволяється переміщати вантаж вагою в 272 і 72 кг, а піднімати з підлоги - відповідно вдвічі легший.
Крім цього встановлені й граничні норми сумарної ваги вантажу для неповнолітніх у розрахунку на одну годину робочого часу. Висота підіймання не повинна перевищувати одного метра, а відстань переміщення вантажу вручну - п'яти метрів.
Забороняється також залучати працівників молодше вісімнадцяти років до нічних, надурочних робіт і робіт у вихідні дні (ст. 192 КЗпП). Як зазначили в Мінпраці, ст. 51 КЗпП передбачає, що для працівників віком від 16 до 18 років тривалість робочого часу на тиждень має дорівнювати 36 годин, а для осіб від 15 до 16 років, в тому числі учнів від 14 до 15 років, які працюють в період канікул, - 24 години на тиждень.
За словами заступника директора ДЦЗ, згідно із Законом України "Про зайнятість населення", безробітними визнаються громадяни, яким на момент звернення до служби зайнятості виповнилося 16 років. Підлітки віком 14-15 років також можуть звертатися за допомогою у працевлаштуванні до служби зайнятості, але статус безробітного до досягнення ними 16-річного віку вони не отримують. Виняток становлять лише ті, які працювали і були вивільнені у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці, реорганізацією, перепрофілюванням і ліквідацією підприємства або скороченням штату.
Випускникам загальноосвітніх шкіл, які вперше шукають роботу і не мають професії, в разі їх звернення до державної служби зайнятості насамперед запропонують пройти професійну підготовку за спеціальностями, які користуються попитом на ринку праці. Але такі спеціальності для кожного регіону різні. Протягом першого півріччя, як зазначив Петро Василенко, послугами служб зайнятості скористалися 6,3 тис осіб віком до 18 років, з них працевлаштовано майже дві тисячі.
Відповідно до статті 5 Закону України "Про зайнятість населення", питання працевлаштування дітей-сиріт та 15-річних осіб, які за згодою батьків приймаються на спеціалізовані робочі місця, вирішується шляхом додаткових державних гарантій. З цією метою на підприємствах, в установах та організаціях з чисельністю понад 20 чоловік встановлюється квота - до 5% загальної кількості місць за робітничими професіями. На 2007 рік для такої категорії дітей заброньовано в Україні 1 720 робочих місць.
"Бронювання робочих місць проводиться персонально для кожного з дітей-сиріт, які закінчили навчання в 2007 році, за місцем їхнього проживання відповідно до фаху й статі. Для сиріт, позбавлених власного житла, бронювання здійснювалося на підприємствах, що мають змогу забезпечити їх окремим помешканням або, як мінімум, гуртожитком", - підсумував заступник директора ДЦЗ Петро Василенко.
Наталія Андрусенко, УКРІНФОРМ
15 серпня 2007р.
Теги: