Цей документ з часом група депутатів Закарпатської обласної ради (Володимир Закурений, Михайло Попович та Михайло Цірик) у спеціальному зверненні до прем’єр-міністра України, схваленому Рахівською районною радою 25 жовтня 2013 року, назвуть безпрецендентним для нашого краю. А міністр економічного розвитку і торгівлі України Ігор Прасолов, у зв’язку із схваленням 15 січня ц.р. (замість визначеного Президентом України терміну – 1 жовтня 2013 року), на виконання цього Доручення , Кабінетом Міністрів України Плану заходів, з пафосом підкреслив, що «Реалізація Плану заходів забезпечить збереження української частини природного об’єкту (букових пралісів, підкреслено автором,) та сприятиме соціально-економічному розвитку регіону, підвищенню іміджу України на міжнародній арені».
Здавалось би треба радіти. Адже нарешті, думалось буде забезпечено, як це передбачає Доручення Глави Держави, створення до гірських поселень нормальних, у європейському розумінні, автомобільних доріг, буде організовано їх санітарну очистку, зменшиться використання деревини для їх опалення і буде зроблено ще багато іншого для їх розвитку та благоустрою. І місцеве населення зможе реально відчути , так як це має місце у європейських країнах, де розташовані об’єкти Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, вигоду та підтримку держави, за збережені ними унікальні природні цінності світового значення.
А ходити далеко за позитивними прикладами не треба. Достатньо поглянути на бурхливий розвиток та благоустрій невеликих прикордонних містечок – адміністративних центрів словацьких та польських природоохоронних територій Стакчина та Устшікі Дольні. А яке захоплення викликає активна розбудова дорожньої та комунальної інфраструктури на території сусіднього новоутвореного румунського природного парку «Гори Мараморощини», зокрема в місті Вішеу де Сус, де розміщена його адміністрація?
На цьому фоні, не кажучи вже, про наших партнерів із Німеччини, український Рахів, Великий Березний та інші населені пункти, що розташовані в зоні Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, виглядають не те що скромно, а просто жалюгідно.
І дуже турбує той факт, що маючи не тільки підтримку, але й пряме доручення Глави держави та Уряду України, окремі чиновники не тільки центральних органів виконавчої влади, але й місцеві керівники проявляють повне не розуміння необхідності збереження унікальних природних цінностей Закарпаття. Більше того, постійно декларуючи пріоритетність розвитку туризму і рекреації, вони реально стримують цей процес. Скажіть будь ласка, а як інакше можна розцінювати не обгрунтований зрив Міністерством інфраструктури України, виконання Доручення Президента України, щодо відновлення залізничного сполучення між містами Києвом та Раховом? На жаль позиція Закарпатської обласної та Рахівської державних адміністрацій, звелась тільки до підготовки звернень до центральних органів виконавчої влади. Термін виконання цього завдання пройшов ще 3 червня 2013 року. А далі що?!
До 31 грудня 2013 року мало бути також вирішено, надзвичайно важливе для розвитку туризму питання щодо збирання, складування та утилізації побутових відходів на територіях, прилеглих до української частини українсько-словацького-німецького природного об’єкту Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси та давні букові ліси Німеччини». Знову тишина. Крім затвердженого Закарпатською ОДА чергового плану заходів, нічого не помітно.
Одним із ключових питань для збереження букових пралісів, як і лісів загалом, є зменшення лісозаготівель, зокрема паливних дров, впровадження альтернативних їм видів палива. Для цього Глава держави доручив Кабінету міністрів України та Закарпатській ОДА, забезпечити розроблення та впровадження відповідних пілотних проектів. Для прикладу надзвичайно актуальним для міста Рахова, через дефіцит паливних дров, є переведення його на електроопалення. Декілька років назад міська рада виготовила відповідний проект. Так чому б Рахівській РДА не подати його до Закарпатської ОДА та Мінпаливенерго? Тим більше, що жодного пілотного проекту з цього приводу поки що ніхто так і не запропонував.
Дуже дивним є трактування завдань Президента України і щодо здійснення заходів із відновлення зруйнованого переходу через річку Тиса та створення необхідної прикордонної інфраструктури на українсько-румунському державному кордоні у селі Ділове Рахівського району. Дехто хоче, замість створення умов для розвитку депресивних гірських поселень, активізації екотуристичної міжнародної співпраці, створювати черговий «зелений» коридор на кордоні для лісоперевезень.
Будемо сподіватись, що в результаті поглибленого вивчення (перевірок) у 2014 році стану виконання центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та місцевими адміністраціями актів і доручень Президента України, яке проводиться відповідно до Розпорядження Президента України від 31 грудня 2013 року № 414/2013-рп, допоможе розв’язати і проблеми збереження букових пралісів Карпат та сталого розвитку і благоустрою прилеглих до них гірських населених пунктів.
Професор , заслужений природоохоронець України,
Федір Гамор