— Юрію Юрійовичу, що являє собою сьогодні служба ветеринарної медицини нашого краю?
— За останні роки, як і в інших областях країни, на Закарпатті відбулася реорганізація колективних
сільгосппідприємств, їх розукрупнення, зменшення у них кількості тварин та збільшення поголів'я худоби в індивідуальному секторі. А це змусило нас внести зміни в структуру установ з тим, аби в майбутньому кожен населений пункт мав дипломованого ветеринарного спеціаліста. На сьогодні на теренах області працює майже тисячний загін фахівців ветмедицини. Маємо 42 ветеринарні пункти, 196 пунктів штучного запліднення тварин, 95 ветаптек та кіосків, 197 фахівців здійснюють ветеринарну практику за ліцензіями, відкрито ряд лабораторій ветсанекспертизи та їхніх філіалів на ринках області, ведеться реконструкція.та ремонт приміщень ветеринарних установ.
Але найважливіше — вдалося забезпечити стабільне благополуччя території області по інфекційних захворюваннях тварин.
— Яким чином?
— Для цього, наприклад, тільки за І півріччя поточного року в краї проведено 630 тисяч діагностичних досліджень, два мільйони профілактичних щеплень і обробок тварин, понад 340 тисяч експертиз продуктів тваринного, а на ринках — і рослинного походження.
— Проблем у нашої ветмедицини багато?
— Насамперед — це не стовідсоткове централізоване постачання області до потреби Держдепартаментам ветмедицини України препаратами та лабораторним обладнанням, особливо туберкуліном і вакцинами для щеплення тварин і птиці. Закарпаття — західна область України, що межує з чотирма державами-членами Європейського Союзу. У наших сусідів часто спостерігаються спалахи гостроінфекційних захворювань тварин: грип птиці в Угорщині, Румунії, Словаччині, класична чума свиней у Румунії та Польщі, пріонні захворювання великої рогатої худоби в Чехії, де легально й нелегально трудяться на заробітках тисячі закарпатців, а позаминулої п'ятниці виявлено захворювання корів ящуром на одній із приватних ферм півдня Великобританії. Окрім запобігання занесенню на територію нашого краю вищезгаданих захворювань тварин, гострою проблемою для ветслужби залишається несанкціонована робота стихійних базарів на території обласного центру, міст і селищ області, низька свідомість директорів ринків щодо забезпечення належного етеринарно-санітарного стану на ринках і умов праці для реалізаторів харчових продуктів.
— А як, Юрію Юрійовичу, ваші фахівці протидіють цим проблемам?
— Проводимо профілактичні заходи, подвірні обходи, проводимо диспансеризацію тварин, переводимо на закритий режим роботи птахогосподарства, фермерські господарства. Щоби не допустити поширення через кордон інфекційних захворювань тварин і контрабандного ввезення м'ясопродукції від хворої птиці чи худоби, узгоджено співпрацюємо з митниками, прикордонниками, Службою безпеки України та санітарно-епідеміологічною службою. Без ефективної взаємодії із суміжними службами фахівці
ветмедицини краю самотужки бажаного кінцевого результату не забезпечили б.
— За всіма здобутками ветмедицини краю стоять конкретні спеціалісти цієї сфери. Хто з них сьогодні заслуговує насамперед на добре слово?
— Усі без винятку, бо кожен на своєму місці добросовісно робить ту справу, яка йому доручена. Отож обмежуся лише іменами тих фахівців, внесок яких у загальні здобутки ветеринарної служби краю
особливо відчутний. Високої оцінки заслуговує робота заступника начальника управління ветмедицини в області Зіновія Романовича, начальників райуправлінь ветмедицини: Берегівського — Юрія Бердаря, Виноградівського — Василя Візантія, Великоберезнянського — Петра Могилевича, Рахівського — Олега Марущака, Мукачівського — Миколи Каганця, директорів
Берегівської та Хустської державних районних лабораторій ветмедицини — Любові Кутаста Олега Котенка, завідуючих лабораторіями ветсанекспертизи на ринках м. Мукачево — Магдалини Денис, Олени Перести, Василя Кінча, Олени Плеші, м. Берегово — Лариси Ярової, м. Ужгород — Галини Прокоп'юк і
Вікторії Кереші, м. Чоп — Галини Талапи, завідуючих дільничними лікарнями ветмедицини Шандора Катрина, Ігоря Тягура, Івана Довганинця, Юрія Герасима, Івана Базюка, Лідії Бурси та інших.
Не можна не згадати добрим словом у переддень професійного свята і наших ветеранів, які своєю працею в минулому заклали підвалини становлення ветслужби Закарпаття і створили міцний фундамент, на якому нині базується стійке епізоотичне лагополуччя в області, підготували собі гідну зміну висококваліфікованих спеціалістів. Щирі вітання із професійним святом ветеранам нашої галузі Віталію Бахтину, Богдану Семигену, Іванові Качалі, Андрію Омельченку, Миколі Гайдуку, Єві Хміль, Богдану Сагалюку, Йосипу Щвабу, Ніні Трифоновій, Ользі Ісаковій, Михайлу Скибі, Степану Яковлєву та іншим, чиї халати завжди білі, совість чиста, а професіоналізм на високому рівні. Окремі слова подяки адресую директору Мукачівського державного аграрного технікуму Надії Балаж і всім його викладачам, які з року в рік готують кваліфікованих ветеринарних спеціалістів середньої ланки.
На ООТО: Федір РУСИН понад 40 років лікує тварин і ніколи про свій вибір не пошкодував.
Інтерв'ю вів Богдан Дубовий
13 серпня 2007р.
Теги: