Закарпаття: Унікальну пам’ятку природи "Андромеду" перетворили на смітник

Нагадаємо, що болотами в народі називають в основному стоячі неглибокі водойми. Насправді болота — це тип рослинності, яка формується в умовах надмірного зволоження грунтів, недостатньої аерації. У заболочуванні грунтів помітну роль відіграє мох — рунянки.

За характером процесів ґрунтоутворення болота проходять еволюцію: при наявності мінерального живлення утворюються низинні болота, в міру накопичення торфу — перехідні мінерально-атмосферні, а згодом формуються верхові болота з атмосферним живленням. У ботаніці такі болота називають оліготро-фними (оліго — бідний, тіофос — живлення). У таких екстремальних умовах, де відсутнє ґрунтове живлення, "підбираються" специфічні болотні види, які називають індикаторами оліготрофних боліт.

Чорне багно має класичний вигляд — з опуклим, сферичним рельєфом. Основний фон таких боліт утворюють різні види сфагнових мохів, які здатні засвоювати величезну кількість атмосферних опадів. Посеред килиму сфагнових мохів на Чорному багні зростають дуже рідкісні види: комахоїдна рослина росичка круглолиста, андромеда, журавлини болотна і мала, водянка чорна, різні види пухівок, специфічні види осок, як, наприклад, осока малоквіткова і осока багнова, та деякі інші болотні види. Професор Комендар свого часу тільки на цьому болоті на Закарпатті виявив третинний релікт — багно болотне.

Так от, у 80-х роках минулого століття "великі знавці" сільського господарства з села Чорна Тиса та селища Ясіня вирішили використати торф болота як добриво, провівши там магістральний та відвідні канали для осушення. І це попри те, що Чорне багно мало статус заповідної території.

Проти знищення болота з гострою критикою Рахівського райвиконкому тоді виступив один з авторів цієї публікації В.Комендар, довівши, що акція по знищенню болота є, з одного боку, порушенням закону про охорону природи, а з іншого вона — безглузда, бо внесення слаборозкладеного і кислого торфу у бідні кислі грунти колгоспів значно збіднить їх на поживні речовини.

Але, схоже, на Рахівщині це застереження науковця в одне вухо впустили, в інше випустили. Бо побувавши там нещодавно, біологи були сильно вражені, коли побачили, що внаслідок варварських дій мешканців Чорної Тиси заповідне і унікальне в системі Карпат оліготрофне болото Чорне багно перетворено у гігантський смітник. У відкриті меліоративні канали скидається не тільки непотріб, але й здохлі домашні тварини!!!

Селяни відкрили відвідні й магістральний канали, осушуючи сфагнове болото і поступово перетворюючи унікальне оліготрофне болото — заповідну територію — в картопляне поле...

Отже, напрошуються висновки про те, що у цих людей дуже низька як екологічна, так і загальна культура. Але чи є керівники-господарі в сільській, селищній радах? А в районі — екологічна інспекція, середні школи і біологи в них? І чому Ясі-нянський держлісгосп, масово, суцільними і концентрованими рубками знищуючи букові і темнохвойні ліси, не знаходить засобів, щоб відродити сфагнове болото, яке, до речі, відіграє дуже важливу роль у гальмуванні селевих потоків (це болото є гідрологічною заповідною територією).

Обмірковуючи цю проблему, пов'язану з оліготрофним болотом, зазначимо, що воно є живим організмом, пронизане порами, як судинами людський організм, у яких циркулює кров, і якщо їх перерізати, то помирає і весь організм. Живімо не тільки сьогоднішнім днем, а думаймо і про майбутнє. Наша область розвиває рекреаційну індустрію, і такі об'єкти, яким є болото Чорне багно, можуть приносити від численних туристів й економічні вигоди. Будьмо дбайливими господарями рідного краю!

Під матеріалом стоять ПІДПИСИ:

В.КОМЕНДАР, професор, заслужений діяч науки і техніки України, А.ГАМОР, кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник МНДЛОПЕ, студенти-біологи І.САБАДОШ, М.ПЕТРАШ, С.СЕНЄШ; Н.ЛЮБКА, І.ЯЦКОВИЧ, Н.ДЗЯМКО, О.БУРЛАКА, О.ДАНАЙКАНИЧ.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати