Лейтмотив цих звернень один: Закарпаття – не Донбас, не Крим, і налагодження тісніших стосунків з Європейським Союзом означало б повернення нашого краю разом з усією Україною в європейську сім’ю. Йдеться про ментальний, геополітичний вибір, який для нашого краю є особливо принциповим. Зараз нас відмежовують від сусідніх країн ЄС кордон і складні процедури отримання віз, і угода про асоціацію України з Євросоюзом давала реальний шанс на те, що кордони стануть принаймні прозорішими, а візовий режим для початку спрощено, а потім – і взагалі відмінено. Це означало б для понад мільйона закарпатців не тільки відновлення історичної справедливості, про яку так люблять нагадувати нардепи Іштван Гайдош та Іван Бушко, але й створиення нових перспектив – в плані забезпечення роботою, отримання якісної освіти, загалом підвищення життєвих стандартів тощо.
Це розуміють прості закарпатці, це розуміє еліта, це розуміє і сама влада – більшість представників якої, від сільрад і до обласної ради, висловилися на підтримку євроінтеграційного курсу.
Власне, і самі депутати-«регіонали» на етапі, коли президент Віктор Янукович і прем’єр Микола Азаров декларували непохитність курсу на євроінтеграцію України, випродукували в інформаційний простір Закарпаття чимало слів у цьому контексті. Нині ж, коли йдеться про справді боротьбу українського народу і, зокрема, закарпатців за свою європейськість, виявилося, що всі вони були звичайними мильними бульбашками.
Саме тому закарпатці вимають від народних депутатів України від Партії регіонів Івана Бушка, Іштвана Гайдоша, Василя Ковача та Михайла Ланя послідовності і реальних дій на підтвердження курсу на євроінтеграцію України.
Найкращим підтвердженням таких намірів могло б стати голосування за відставку уряду Миколи Азарова, який різко змінив європейський вектор руху держави на протилежний – азіатський. Для України і Закарпаття зокрема це означає відсутність перспектив на вихід з існуючих суспільно-політичної та економічної криз, консервацію нинішньої складної ситуації в державі, альтернативою чому мали би стати чіткі реформи, що мали передувати тіснішим стосункам України з Євросоюзом.
Як вчора повідомив один з лідерів парламентської опзиції Арсеній Яценюк, зараз не вистачає всього кілька голосів, аби відставка уряду, до того ж – прямо причетного до кривавого розгону студентського ЄвроМайдану, стала реальністю. Тобто, у контесті відставки чинного уряду йдеться про досягнення доконечної справедливості. І саме підписи закарпатських нардепів в переліку тих народних обранців, які вже висловили свою готовність підтримати відставку уряду Миколи Азарова, мали би сприяти її торжеству.
Отож, закарпатці в основній своїй масі навіть не просять, а вимагають від депутатів Івана Бушка, Іштвана Гайдоша, Василя Ковача та Михайла Ланя проголосувати за відставку здискредитованого Кабміну і долучитися до активних дій до повернення України на європейський, цивілізований шлях розвитку. Тим більше, поки сама Європа від нас не відвернулася і декларує готовність до підписання відповідної угоди з Україною.