Закарпаття: "Чеська школа" відкрилась на українській землі

Він нагадав, що Підкарпатська Русь (теперішнє Закарпаття) у 20-30-х роках минулого століття входило до складу колишньої Чехословаччини, отож у багатьох населених пунктах працювали школи з чеською мовою навчання, що вважалися елітними. У 1931-1938 роках така школа діяла і в гірській Колочаві. У ній навчалися й згадані горяни, які, знову сівши за парти, ніби повернулися у своє дитинство.

Серед тих, хто перерізав вхідну стрічку до сільського музею, були народний депутат України п’ятого скликання, виходець із цих місць Станіслав Аржевітін /з його ініціативи створено музей/ та директор краєзнавчого музею з чеського міста Прешов Франтішек Гібл, який привіз чимало цінних «шкільних» експонатів і допоміг в оформленні приміщень.

– 20-30-і роки, коли Закарпаття входило до складу Чехословаччини, були періодом розквіту шкільництва у нашому краї, – згадує колишній учитель історії Василь Малета. – Тільки в Колочаві та її присілках діяли 13 класів народної /русинської/ та чеської шкіл, у них 1938 року навчалося 785 учнів, з якими працювали 15 учителів. Про той час і нагадуватиме музей «Чеська школа». До речі, не так давно з ініціативи Станіслава Аржевітіна у селі відкрився музей «Стара школа», експозиція якого висвітлює в основному шкільництво радянської доби. У планах Станіслава Михайловича – відтворити й народну школу, в якій навчалися здебільшого діти русинів-бідняків. Словом, згодом у Колочаві постане завершений музейний комплекс, який висвітлюватиме історію шкільництва на Закарпатті у 20-му столітті. А взагалі-то пан Аржевітін має намір відкрити у рідному селі десять музеїв

/п’ять уже діють/ і написати десять томів історії Колочави /один том вже вийшов/.

Відкриття музею «Чеська школа» відбулося у рамках українсько-чеського фестивалю «Колочавське відлуння в Тереблянській долині» /голова оргкомітету – Станіслав Аржевітін/. Учасники та гості свята поклали квіти до пам’ятника відомому чеському письменнику Івану Ольбрахту, відвідали його музей у місцевій школі. У 20-30-х роках минулого століття, до речі, І.Ольбрахт часто бував і жив у Колочаві, вивчав нелегке життя горян. Тут він написав свій роман «Микола Шугай – розбійник», у якому розповів про останнього опришка Карпат Миколу Шугая. У Колочаві він зняв також кінофільм «Марійка-невірниця», всі ролі в якому виконували місцеві селяни. Старожили Колочави досі з вдячністю згадують доброго і щедрого письменника, який у своїх публіцистичних творах відстоював інтереси знедолених горян.

Учасники фестивалю «Колочавське відлуння в Тереблянській долині» поклали квіти на могили чехословацьких вояків, які у 20-30-х роках минулого століття служили у Колочаві, відвідали місцеві музеї «Старе село», «Стара школа» та старовинну дерев’яну церкву Святого Духа, проглянули кінокартину І.Ольбрахта «Микола Шугай», продубльовану українською мовою за сприяння С. Аржевітіна з нагоди 60-річчя виходу твору на екрани. Було показано також фрагменти всіх фільмів, знятих у Колочаві в чехословацький, радянський та сучасний періоди. У святі взяли участь в.о. посла Чеської Республіки в Україні Вітеслав Півонька, інші чеські дипломати, суддя Конституційного Суду України Марія Маркуш, земляки зі столиці, фольклорні колективи з України та Чехії, чеські та словацькі туристи, відомі закарпатські письменники, художники, журналісти.

До пізньої ночі у центрі Колочави палала ватра українсько-чеської дружби, звучали народні мелодії, вихорились танці. Далеко в горах відбивалося луною «Колочавське відлуння в Тереблянській долині».

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати