В Ужгороді представили книгу шістдесятника Івана Геля «Виклик системі»

Упорядником книги і автором вступної статті є молодий історик Ірина Єзерська, яка і розповіла про нове видання.  Дана книжка є даниною пам’яті автору, який був членом Наглядової ради музею «Тюрма на Лонцького». Іван Гель писав цю книгу протягом останніх 2 років свого життя (2009-2010), розповідаючи  про всі свої знання, досвід, думки та міркування. Будучи тяжкохворим та передбачаючи свій неминучий відхід, Іван Гель від усієї душі хотів аби цю його останню добірку важливої для нього оповіді побачив світ. Після смерті автора у 2011 р. праця  залишилися незавершеною,   тому  обов’язком музею було підготувати і видати цю книжку.

Книга оповідає про трансформацію українського визвольного руху другої половини ХХ століття, його важливу ідейну еволюцію, яка проявлялася від вимог культурного характеру впритул до політичних цілей, про діяльність окремих історичних осіб та об’єднань, які становили ядро українського опору 1950—1980-х років. Власне підназва книги «Український визвольний рух другої половини XX століття» - це назва того, що в історіографії більш відоме як явище український дисидентський (шістдесятницький) рух. Шістдесятників ще часто називають «організація без організації». Автор книжки Іван Гель вживає саме терміни «шістдесятницький рух», «шістдесятники»,  вважаючи термін «дисидентський рух» не притаманний для українського руху опору 60-80-х років.

Видання цікаве тим, що  написана не просто якимось відособленим спостерігачем, дослідником архівних матеріалів, а учасником та творцем багатьох знакових подій 60-80-х років ХХ ст. Його можна назвати і хронікою епохи, і спогадами авторами, і дуже особистісним твором автора, де на історичні події накладаються особисті емоції, переживання, особистий досвід, який автор намагається передати.  Приблизно рік пішло на підготовку книжки до друку: це власне упорядкування її, складення структури, науково-довідкового апарату.

Книга складається з чотирьох розділів, в яких автор наводить безліч невідомих фактів про рух опору та боротьбу з ним репресивної системи, біографії учасників. Оповідь йде від загальної характеристики доби  до першої хвилі 60-року, арештів інтелігенції 1965, Великий покіс 1972, спрямований на ліквідацію самвидаву. Книжка вийшла у  рамках проекту «Наш формат історії» (спільного проекту Центру досліджень визвольного руху, Мистецької агенції «Наш формат» та львівського видавництва «Часопис») у формі науково-популярного видання, щоб більше коло читачів могли з нею ознайомитися.

Якщо говорити про автора, то сам Іван Гель – шестидесятник, український політичний і громадський діяч,  політв’язень радянських тюрем і концтаборів (1965—1968, 1972—1987). Двічі був арештований за таку діяльність як опір радянській тоталітарній системі, але вже головним засобом його боротьби як і його соратників і однодумців таких,  як В'ячеслав Чорновіл, Михайло Горинь, Іван Світличний, Василь Стус, Василь Симоненко і багато інших, було слово в усній і письмовій формі. Іван Гель був відомий тим, що доносив це слово за допомогою самвидаву. Був відомим розповсюджувачем  і видавцем самвидаву.

Колега Ірини Єзерської, науковий співробітник музею «Тюрма на Лонцького» Ігор Дерев’яний, наголосив, що готуючи книгу до другу, Ірина мала змогу опрацювати матеріали в архіві СБУ і, зокрема, кримінальну справу Івана Геля. Другим цікавим матеріалом, вміщеним у виданні,  є оперативна справа "Блок",  створена КДБ в 60-их роках, фігурантами якої були 60 чол. Справи подані неповністю, бо частина документів тільки збережена. Іван Гель також мав свій власний архів, частина його перейшла до Центру досліджень визвольного руху.  І скоро вона буде оприлюднена як книжка «Християнський голос»  про боротьбу  за легалізацію  української греко-католицької церкви.  

Після відбуття другого терміну Іван Гель очолив комітет захисту УГКЦ (1987р.). Його діяльність полягала у проведенні масових акцій протесту, мітингів з вимогою легалізації  УГКЦ. Один із таких мітингів – наймасовіший - відбувся 17 вересня 1989 р., результатом якого врешті-решт був вихід УГКЦ з підпілля. Від був також організатором друкованого засобу «Християнський голос», який редагував закарпатський правозахисник Йосип Тереля.

Ігор Дерев’яний також розповів ужгородцям про львівський музею «Тюрма на Лонцького». Це колишня тюрма польського, нациського і радянського режимів, зараз там   відкритий музей, де відбуваються дослідження історії українського визвольного руху, а також репресій проти визвольного руху. Співпрацює музей з науковою організацією «Центр досліджень визвольного руху», яка об’єднує багатьох істориків по всій Україні (співпрацюють і з закордонними істориками). Завданням є дослідження і популяризація знань про історію українського визвольного руху ХХ століття. Молоді науковці  намагаються побудувати інше концептуальне бачення історії України, не історії окупаційних режимів (німецьких, радянських, польських),  а історію прагнення українського народу до власної державності, починаючи з початку ХХ століття, коли вперше державність було створено, і весь процес і період боротьби за неї, тобто період поразок, перемог, репресій.

Зараз в Україні ситуація складається таким чином, що щоб мати доступ до цієї історії, яка дуже  довгий час замовчувалася і перекручувалася, науковці натикаються на багато проблем, які сучасна влада, на жаль,  не прагне  вирішувати, тобто архіви якщо не закриваються, то вони принаймні більше не розсекречуються. Доступ до документів якщо не повністю закритий, то принаймні дуже складно його отримати. Оскільки влада на це питання не звертає увагу, тому історики-професіонали об’єдналися, щоб хоча б якимось чином зарадити цій проблемі.

Зараз Центр започаткував і вже  запустив проект електронного історичного архіву. Це по суті сайт, де є різноманітні документи з історії визвольного руху  ХХ ст. Це означає, що оригінальні документи, з якими історики працювали в архівах і змогли їх скопіювати на електронний носій, чи сфотографувати чи просто зробити фізичну копію, оцифровуються і вміщуються в Інтернет, щоб вони були доступні з любого куточку світу.  У такий спосіб  вони сподіваються поширити історичні знання про наше минуле перш за все мовою документів. І таким чином намагаються по суті зробити так, щоб історія була не тільки для науковців, а й була донесена до громадськості.  Одним із напрямків  роботи науковців-ентузіастів є видавнича робота, як наслідок їх наукової праці.

Теги: Гель, визвольний рух

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати