Зміни клімату на Закарпатті: проблема є, але її можна мінімізувати

«Якось за кілька годин Уж піднявся так, що перелив через дамбу. А наш гуртожиток стоїть на набережній, то вода піднялася аж до вікон першого поверху. Я як вертався з пар, то брів у воді. Боявся, лиш би не впасти», – розповів він.

Закарпаття часто потерпало від повеней: масштабні катастрофічні підняття рівнів води зафіксовані істориками в 1927 та 1948 роках. В обох випадках водою затопило численні населені пункти, постраждав урожай. Але ці катастрофи – ніщо в порівнянні з бідою, яка прийшла в грудні 1992 року. Тодішню катастрофу навіть записали до Книги рекордів України 1997 року випуску як «найтрагічнішу повінь нашого часу».
 
«У тій-таки Книзі рекордів і записано: у грудні 1992-го на Закарпатті на річці Уж сталася повінь, якої не пам’ятають старожили. Високі гори, круті схили гірських річок, часті інтенсивні дощі, різке потепління, форсоване танення першого снігу, вирубка лісів – ось фактори, що стали причиною несподіваного грізного водоспаду, який спричинив збитки 5 мільйонів карбованців за тогочасними цінами. А найсумніше, що загинуло 17 людей, 200 закарпатських сімей позбулися даху над головою, 4 тисячі будинків підлягали ремонту, було затоплено 30 тисяч гектарів орних земель», – розповідає ужгородський історик Людмила Михайлик.
 
Щоправда, наступні катастрофічні паводки перевершили попередній жахливий рекорд: повінь 1998 року забрала також 17 життів і завдала збитків на 500 мільйонів гривень; повінь 2001 року вразила підвищенням рівнів води в річках на 13 метрів. Наприкінці липня 2008 ркоу руйнівну силу великої води Закарпаття відчуло вчетверте за десятиріччя, а рівень води на окремих річках перевищив історичні позначки.
 
Фахівці переконують: якщо раніше повені були епізодичними фактами в житті Закарпаття, то їхня регулярність за останнє десятиліття просто вражає. І така частота є чи не найпоказовішим чинником змін клімату, вважає заступниця начальника Закарпатського центру з гідрометеорології Василина Блох. Вона розповідає, що ознаками глобального потепління є й аномально теплі зими, й незвично суха осінь. 2013 рік, каже Василина Блох, взагалі дивує спеціалістів.
 
«Останній 2013 рік взагалі шокував аномаліями: весни не було, березень мав зимову погоду. Весни ми мали два тижні, різко перейшла в квітні на літо – до 32-33 градусів тепла. Такого не помічалося за період спостережень, починаючи з 1945 року. Влітку ми мали також аномальне підвищення температури в горах – до 36-38 градусів. Знизився рівень підземних вод настільки, що за всі роки спостереження ми також подібного не бачили», – зазначає вона.
 
Василина Блох каже, про глобальні зміни клімату говорять і світові експерти. «Не тільки закарпатські чи українські експерти роблять висновок про зміни клімату. Загалом вчені Всесвітньої метеорологічної асоціації заявляють, що за останні 150 років температура земної кулі підвищилася від 0,4 до 0,7 градуса, і це не могло не вплинути на клімат. А останні 25 років взагалі стали найтеплішими із тих 150 років», – розповідає фахівець.

Зміни клімату у Карпатському регіоні досліджують міжнародні експерти

Міжнародні експерти роблять висновки, що регіон Центральної Європи знаходиться порівняно «в безпечній зоні», що означає відносно несуттєві зміни в кліматичних параметрах та менш загрозливі прогнози на майбутнє. Таких висновків дійшли фахівці тристороннього проекту «LOC-CLIM-ACT: Місцеві дії щодо впливу кліматичних змін», який реалізовують в рамках сусідства і партнерства Євросоюзу Україна, Угорщина та Словаччина.
 
Проект, що стартував минулоріч і закінчиться у серпні наступного року, вже дав певні результати. Так, внутрішній експерт проекту Наталія Волошин розповідає, що за основу досліджень в Україні взяли період від 1961 до 1990 року, порівняли його з 2010 роком та зробили прогноз до 2050-го. Дійшли висновків, що зміна клімату – це таки не вигадка, а цілком підтверджений факт.
 
«Зміни є, вони не дуже аж такі страшні, але вони є. Власне, для Закарпаття за останні 30 років температура змінилася на 0,7-0,8 градуса, і це є немало для такого короткого періоду», – каже Наталя Волошин.
 
Експерти також стверджують, що найбільші зміни в Закарпатті відмічаються влітку, тоді як в інших регіонах України максимальний ріст приземної температури спостерігається взимку. Тенденції триватимуть, вважає Наталя Волошин: «У рамках проекту експерти дійшли висновків, що у найближчі 35 років слід очікувати підвищення температури на 1 градус».

Не тільки досліджувати, а й щось робити

Водночас міжнародні експерти переконують, що ще на даному етапі можна якщо не повністю призупинити глобальні кліматичні зміни, то принаймні уповільнити їхній розвиток. Для цього в рамках проекту LOC-CLIM-ACT уже готують спеціальні навчання для журналістів, викладачів, учителів, держслужбовців. Розповідатимуть, як у кожній ситуації конкретний фахівець може зменшити негативний вплив на клімат.
 
«Коли ми проводили опитування, чи можуть державні службовці впливати на зміни клімату, вони здебільшого казали, що не можуть, бо не знають, як це робити. Але насправді це в їхніх силах: наприклад, коли підписують документи про виділення земельної ділянки під те чи інше будівництво, вони можуть проаналізувати, чи торкнеться це питання повеней, засухи тощо», – каже Наталя Волошин.
 
Знаючи про проблему, зможуть реагувати на неї і медики, вважають спеціалісти проекту. Як це робити, вже знає ужгородський сімейний лікар пані Марія. Вона каже, зважаючи на кліматичні зміни та суттєве потепління, вже орієнтує своїх пацієнтів на те, як їм убезпечитися.
 
«Підвищення температури, особливо в літній період, суттєво впливає і на здоров’я та самопочуття людини. У першу чергу страждають люди з серцево-судинними захворюваннями, астмою. Я прошу їх не виходити в спеку на вулицю, кондиціонувати приміщення, багато пити тощо», – розповідає вона.
 
У рамках проекту LOC-CLIM-ACT спеціалісти планують розробити пілотну стратегію для Рахівського району Закарпаття, а потім поширювати її на всі інші райони області, далі – на всю Україну. Людей вчитимуть, як мінімізувати свій вплив на клімат і як убезпечитися від його негативних проявів.