На Закарпатті бабуся готова продати власну нирку, щоб врятувати онука

Офіційно жінці відмовили у такій оборудці, повідомляє телеканал "1+1". Але якщо за кілька тижнів вона таки не знайде грошей на лікування трирічного онука - шукатиме нелегальних шляхів збуту людських органів. Єдине, що її тривожить: чи зможе повернутися до родини живою. Яке воно - життя за межею відчаю - дізнавалась Наталка Зотова.

Щогодинний масаж, спеціальне харчування, ліки і ще раз ліки: у цій невеличкій кімнатці життя вирує навколо трирічного Сашка. Він народився недоношеним, а вже через два місяці пережив автокатастрофу. Скалічену дитину радили віддати в інтернат. Бабуся навідріз відмовилася і вирішила продати власну нирку.

Турботу про безпомічного внука держава оцінила у 450 грн. щомісячної пенсії та 50 грн. разової допомоги. Лікують дитину безкоштовно, а от спеціальний курс реабілітації, що пропонують на Донеччині - платний. Щоб потрапити туди на півторамісячний курс потрібні щонайменше три тисячі гривень. Зібрати цю суму не допомогло навіть оголошення у місцевій пресі. Лаура не сумнівається у тому, що Сашко ходитиме, але переживає, де саме він вправлятиметься у ході. Юридично їхня сім’я бездомна. У напівзруйнованих апартаментах живе Лаура Попович з трьома доньками і двома онуками. Вона називає себе дуже багатою людиною. Щеб пак! Пять поверхів, сто двадцять кімнат, а навколо - ні душі! Навіть солі позичити ні в кого! Єдині сусіди – сім’я чорнобильців, їм належить інший під’їзд. Ось так і живуть: по воду ходять за кількасот метрів, їсти готують надворі, а в кімнатах відбиваються від щурів. Хай без нирки, зітхає Лаура, зате зі здоровим онуком та у власній оселі.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати