Закарпатці переймали досвід успішного функціонування Бещадського парку народового в Польщі (ФОТО)

Майже 80 років тому  назад, підписано,  уже мало кому сьогодні відомий , так званий Краківський протокол, яким започатковано основи  міжнародного співробітництва природоохоронних територій Карпатського регіону. І якщо цей документ, задекларував транскордонну співпрацю урядів Чехо-Словаччини та Польщі щодо збереження природи лише  у Високих Татрах, то  після прийняття Рамкової Конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат та  ратифікації законом України Протоколу до неї, про збереження і стале використання  біологічного та ландшафтного різноманіття, відповідно до якого формується Карпатська мережа природоохоронних територій, цей процес  набуває значно ширшого звучання.

Поглибленню ж транскордонної співпраці у цій сфері, у значній  мірі посприяли проведена нещодавно, за підтримки ЮНЕСКО, міжнародна науково-практична конференція із нагоди сорока  п’ятиріччя заснування  Карпатського державного заповідника та двадцятиріччя створення на його базі Карпатського біосферного заповідника (Україна, м. Рахів, 16-22 вересня 2013 р.) та організований нещодавно науковий форум, з нагоди сорокаріччя Бещадського парку народового (Польща, м. Устшіки-Дольні, 25-30 вересня 2013 р.).

Якщо Конференція з нагоди ювілеїв Карпатського заповідника відіграла важливу роль у європейському процесі збереження букових лісів та стане відомою   через формування Рахівського списку країн, за рахунок яких, відповідно до рішення Комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО (35 СОМ 8В.13), буде розширюватись українсько-словацько-німецький об’єкт Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси Карпат та дані букові ліси Німеччини» та кінцевим погодженням відповідної українсько-словацько-німецької Декларації , то Міжнародна конференція «40 років збереження Бещадського парку народового, в контексті історії досліджень і охорони біологічного різноманіття Східних Карпат» продемонструвала  унікальний польський досвід роботи із вивчення та збереження природних і культурних цінностей цієї частини Європи.    Конференція пройшла  за підтримки  польсько-словацького проекту Євросоюзу  «Партнество для спільного розвитку (2007-2013)», Карпатського Єврорегіону та Європейського фонду регіонального розвитку. В роботі зібрання взяли участь біля ста провідних польських науковців та природоохоронців,  делегацій з України та Словаччини.

У  привітаннях, доповідях та повідомленнях з якими виступили Головний Консерватор природи Польщі Януш Залеський , керівники делегацій українських Карпатського біосферного заповідника ( професор Федір Гамор), Ужанського національного природного  парку (Юрій Павлей), інституту екології Карпат (доцент Оксана Марискевич), Державного природознавчого музею НАН України (професор Юрій Чорнобай), словацького національного парку «Полонини» (Мирон Бураль), представники цілого ряду польських природоохороннних територій,  відомі вчені -професори Ягелонського  та Варшавського університетів, інституту охорони природи Польської Академії наук, та інших інституцій високо оцінили багаторічну природоохоронну та наукову діяльність колективу Бещадського парку народового, підвели підсумки ботанічних (професор Богдан Земанек), зоологічних (професор Іржі Павловський), гідробіологічних (професор Крістоф Кукула) геоморфологічних  (професор Казимір Кжемієн), ґрунтознавчих (професор Штефан Шкіба), роботи щодо включення польських Бещад до переліку Всесвітньої природної та культурної спадщини ЮНЕСКО (професор Зігмунд Денисюк) та інших досліджень, проаналізували стан моніторингу лісових екосистем (професор Крістіна Пшебільська) , охорони природних цінностей (доктор Річард Предкі) , еколого-освітньої роботи (доктор Гразіна Голлі) тощо. А в доповіді «Бещадський парк народовий – історія створення та збереження природних комплексів» один з найвідоміших природодослідників Польщі, професор Варшавського університету Штефан Міхалик та багаторічний директор Бещадського парку народового, доктор Томаш Вінніцкі висловили велику вдячність тим людям, які зробили багато для створення та становлення Бещадського парку та збереження природи Східних Карпат загалом, серед них прозвучали прізвища й українських професорів Степана Стойка та Федора Гамора, доцента Оксани Марискевич, відомого лісівника Закарпаття Івана Печера. Крім того,  об’єктивно проаналізовано природоохоронні та соціально-економічні наслідки створення трилатерального українсько-словацько-польського біосферного резервату «Східні Карпати», двадцятиріччя створення якого також припадає на цей час.

У цьому контексті варто нагади і про важливу роль України та Карпатського біосферного заповідника у процесі створення цього, унікального транскордонного природоохоронного об’єкту у Європі. А найкращою ілюстрацією для цього може послужити цитата із офіційних документів, зокрема листа міністра охорони навколишнього природного середовища України Юрія Щербака від 4 листопада 1991 року до Ради Міністрів Української РСР. У цьому документі міністр пише «З метою збереження спільними зусиллями неповторних природних цінностей міжнародного значення на територіях, прилеглих до державних кордонів України, Республіки Польща і Словацької Республіки, ґрунтуючись на принципах рівності і незалежності та керуючись дорученням Ради Міністрів Української РСР від 27 грудня 1988 р. № 12041/23, Мінприроди України, разом з відповідними міністерствами і відомствами, Закарпатським облвиконкомом проведена підготовча робота по створенню першого в Європі міжнародного біосферного заповідника в Східних Карпатах.

Міністрами охорони навколишнього середовища трьох країн 27.09.1991 р. в м. Устшікі-Дольному (Польща) підписаний Протокол про співробітництво в створенні заповідника, де передбачений механізм спільних дій з цього питання на завершальному етапі.

Зокрема, до підписання міжурядової угоди про створення спільного біосферного заповідника, кожна із сторін спільно з національними комітетами по програмі ЮНЕСКО «Людина і біосфера» після погодження зі своїми урядами підготують необхідні матеріали по створенню на своїх територіях біосферних заповідників і самостійно звернуться до ЮНЕСКО для їх реєстрації і включення в міжнародну мережу біосферних заповідників.

Після цього на базі трьох національних біосферних заповідників буде створено міжнародний біосферний заповідник.

Для виконання цієї вимоги з боку України пропонується перетворити існуючий Карпатський державний заповідник в біосферний, з включенням до його складу республіканського заказника «Стужиця»…

Інформуючи про роботу по створенню міжнародного біосферного заповідника, який буде мати велике значення в справі розвитку міжнародного співробітництва незалежної України по охороні унікальної і єдиної екосистеми Східних Карпат, просимо Вас доручити:

Держкомдеревпрому, Академії наук України разом з Мінприроди України та Закарпатським облвиконкомом підготувати і вирішити в установленому порядку виділення навколо заповідника, в т.ч. заказника «Стужиця», зони для проведення наукових досліджень і встановлення моніторингу із збереженням на ній традиційної господарської діяльності та охоронної зони із забороною на ній діяльності, що шкідливо може впливати на охорону екосистем заповідника. Встановлення зони проводиться без вилучення у землекористувачів.

Академії наук України внести до Секретаріату Організації Об’єднаних Націй з питань науки, освіти і культури (ЮНЕСКО) пропозиції про включення Карпатського державного заповідника до міжнародної мережі біосферних заповідників»

11 листопада 1991 року Рада Міністрів Української РСР підтримала ці пропозиції і доручила відповідним міністерствам і відомствам та Закарпатському облвиконкому підготовити відповідні рішення. На підставі цього Указом Президента України «Про біосферні заповідники в Україні» від 26 листопада 1993 року було затверджено Карпатський біосферний заповідник, до складу якого увійшли і території нинішнього Ужанського національного природного парку. В цьому Указі Президента України було також записано « Міністерству охорони навколишнього природного середовища України разом з Міністерством закордонних справ України і Академією наук підготувати матеріали, необхідні для підписання Угоди з Республікою Польща та Словацькою Республікою про створення міжнародного біосферного заповідника «Східні Карпати».

Важливу роль у створенні міжнародного біосферного резервату відіграла створена міністрами трьох країн Координаційна рада до складу якої увійшли провідні науковці та представники природоохоронних міністерств України, Словаччини та Польщі. Перше засідання цієї Ради, яке розробило стратегічні напрямки створення та діяльності Міжнародного біосферного резервату у Східних Карпатах, пройшло 10-11 грудня 1991 року на базі Карпатського державного заповідника у м.Рахів. Серед проблем, які тут обговорювались, було і питання: а що принесе жителям Карпатського регіону створення Міжнародного біосферного резервату?

Відповідь на це питання наочно могли побачити й учасники міжнародної конференції з нагоди 40-річчя Бещадського парку народового під час проведених екскурсій по території цього парку та прилеглого до нього словацького національного парку «Полонини», а також в адміністративних центрах цих природоохоронних територій - містах Устшікі Дольні  та Стакчін (Словаччина). Українці, на жаль, можуть лише щиро позаздрити своїм сусідам, які за останні роки зробили величезний крок у благоустрої та розвитку цього прикордонного регіону. У цих двох містах, до прикладу,  прекрасно благоустроєні вулиці, площі,  соціальна інфраструктура. В ідеальному стані автомобільні дороги, які ведуть до територій парків та і в їх масивах, з врахуванням природоохоронних вимог розбудовуються туристичні об’єкти тощо.

В Україні ж ситуація із розвитком та благоустроєм гірських населених пунктів, розбудовою необхідної інфраструктури досить складна.  Ці роботи по суті тут треба лише починати. І є велика надія, що ініційоване нами Доручення Президента України від 2 квітня ц.р. щодо збереження унікальних природних комплексів, забезпечення сталого розвитку та благоустрою гірських населених пунктів, що розташовані у зоні української частини українсько-словацько-німецького природного об’кта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини» серйозно допоможе розв’занню цих проблем. Будемо також сподіватись, що критичне  обговорення 11 жовтня ц.р. на спільному засіданні колегій Міністерства екології та природних ресурсів України та Закарпатської обласної державної адміністрації стану виконання цього Доручення Президента України, покладе край відвертому саботажу його реалізації багатьма чиновниками центральних та місцевих органів влади.

Теги: праліси

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати