Мовчали два роки

Не відразу згадав, який стосунок маю до «УТЕЛу». Зрештою пам’ять таки підказала: два роки тому купляв у конторі цієї компанії картку для 3G-інтернету, при цьому не брав модем, оскільки мав власний. Інтернетом покористувався місяців зо два за передоплатою. Щойно гроші закінчувалися, зв’язок з мережею мені відключали автоматично. Десь через два місяці ця послуга стала мені непотрібною. Припинив користуватися і картку викинув. «УТЕЛ» ні разу не повідомив, що я перед ним чимось завинив.

І от через два роки почався телефонний тероризм. Говорив я з колекторами лише двічі. Швидко пересвідчився, що спілкуватися з ними неможливо.

 – Не можна через два роки вимагати гроші, ні разу не попередивши за весь цей час про якийсь борг!

– «УТЕЛ» не зобов’язаний, – у відповідь.

– Де договір, за яким я щось мав робити?

– А чому свій примірник не зберегли?

– Давайте розбиратися в суді.

– Тоді витратите значно більше, бо ми точно праві, – і т.д.

Тому, щойно почувши у слухавці «Українська колекторська група», я давав відбій. Удруге вирішив їх вислухати тижнів за два наполегливих щоденних дзвінків – у будні й вихідні, зранку та ввечері.

«Фахівці» уже перейшли до погроз: якщо негайно не розрахуюся, мене внесуть у «чорні» кредитні списки (при тому, що, нагадую, свій єдиний кредит я справно сплачую вже чимало років), заборонять виїзд за кордон (цікаво, як би на митниці пояснили заборону від сумнівної контори, яка навіть спілкуватися інакше, ніж по телефону, відмовляється?), подадуть у суд (взагалі дивна погроза – я й сам пропонував вирішувати через суд). При цьому жодного разу не надали доказів, що я справді щось заборгував.

Недовгий пошук в Інтернеті показав – мій випадок неоригінальний. Більше того – таких телефонних шантажів багато. Насамперед скаржаться саме на «Універсальну колекторську групу». Випадки дуже схожі на мій. Старі угоди з компаніями зв’язку, їх кілька, про які люди й не здогадувалися. І погрози: арешт майна, гігантська пеня, чорні списки, обмеження пересування. Крім того, люди пишуть, що колектори знаходять телефони знайомих, родичів, батьків і починають шантаж через них.

Цивілізовано – йти в суд

Законність таких дій попросив прокоментувати ужгородського юриста Ярослава Грецу. «Нині, відповідно до закону, стягнути з боржника борг може лише державна виконавча служба після відповідної ухвали суду, – каже він. – Інших законних методів не передбачено. Що стосується колекторських компаній, то їхня діяльність не регламентована законодавством України, тому, по суті, вони не мають права вимагати гроші.

Якщо ж представники колекторської фірми погрожують фізичною розправою, подати скаргу можна вже на їхні дії. За статтею 189 Кримінального кодексу України «Вимагання» – вимога передачі чужого майна чи права на майно або вчинення будь-яких дій майнового характеру з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами, обмеження прав, свобод або законних інтересів цих осіб, пошкодження чи знищення їхнього майна або майна, що перебуває в їхньому віданні чи під охороною, або розголошення відомостей, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці (вимагання), – караються обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк. На мій погляд, під цю статтю потрапляють і погрози про внесення особистих даних до якихось «чорних» списків та про заборону перетинати кордон».

До речі, 27 серпня Державна служба з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва поширила лист, в якому тлумачить дії колекторських фірм із точки зору закону. Там, зокрема, повідомляють: колекторські фірми мають право на існування згідно з нормою, що особи можуть займатися будь-якою діяльністю, не забороненою законом. Однак на даний момент колекторська діяльність не регламентована жодним законом.

«У будь-якому випадку, якщо боржник добровільно не виконує зобов’язання перед кредитором, правовою можливістю стягнути заборгованість є звернення до суду з відповідним позовом», – наголошує автор листа, заступник голови Держпідприємництва України.

«Ми не користуємося послугами сторонніх колекторських фірм, оскільки маємо власний відділ, який займається проблемними кредитами, – запевнила «Унґвар» представниця Закарпатської філії «ПриватБанку». – Із боржниками працюють юристи банку. Вони повідомляють про борг, надають відповідні докази. Як правило, пропонуємо реструктуризацію боргу, зменшення суми, якщо людина погоджується вчасно виплачувати. До 50 тисяч гривень питання можна вирішити саме таким чином. Якщо ж борги дуже великі, можливе вилучення майна. Клієнти часто самі пропонують такий вихід із ситуації. Ну а потім ми продаємо майно з аукціону».

Таким чином, виходить, що реального законного впливу на боржника колекторські компанії не мають, тому вони й вимушені діяти виключно залякуваннями. Без сумніву – борги, позики, отримані послуги треба оплачувати. Але й пам’ятати – шантаж колекторів поза законом.