«Міст Масарика» та нова «історична спадщина» Ужгорода

Проблема збереження історичної спадщини Ужгорода сьогодні є актуальною, як ніколи. Місто дедалі більше перетворюється з культурного центру на великий торговельно-розважальний павільйон. Яскравим прикладом інфляції культури в Ужгороді є його захаращення новими пам'ятниками, естетична цінність яких є сумнівною…

Пам’ятники європейського зразка (маленькі скульптурки) почали з’являтися в Ужгороді в 1990-х роках. Першим став пам’ятник відомому угорському поету ХІХ століття Шандору Петефі на однойменній площі. Згодом на альпійській гірці з’явився пам’ятник, присвячений відомим закарпатським художникам Бокшаю та Ерделі. Пізніше було встановлено монументи Волошину й Духновичу.

Головною відмінністю між вищезгаданими пам’ятниками та новими є особистості, на честь котрих установлено монументи, а також місця їх розташування. Всі названі письменники, художники та політичні діячі були всесвітньо відомими особистостями, їхня творчість є світовою спадщиною. Більшість пам’ятників знаходиться в парках або на місцях, де раніше стояли інші монументи. Жодна зі скульптур не розміщується посеред дороги чи не прикріплена до заіржавілих, брудних перил, котрі в такому стані, що навряд чи є окрасою міста.

Основною характеристикою нових «пам’яток» можна вважати їх поверхневість та недоцільність. Зокрема пам’ятник Швейку на Київській набережній установлено через те, що у відомому романі чеського письменника Ярослава Гашека згадується, як Швейк проїжджав через Ужгород. Іншою подібною «близькістю» до міста може похизуватися «Карпатія», котра розміщується на протилежному від Швейка боці Ужа. Пароплав увічнений лише через назву. Насправді ж корабель був британським і знаний тим, що першим прийшов на допомогу пасажирам відомого своєю трагічною історією суперлайнера «Титанік». Жодного стосунку до Ужгорода ця історія, безумовно, немає.

Аналогічною є ситуація і з ліхтарником, розташованим на вул. Корзо, і рештою нових пам’яток. Всі вони встановлюються без погодження із містянами та є маловідомими. Яскравим прикладом «відновлення» історичної спадщини є «повернення» транспортному мосту імені чехословацького президента Масарика.

Причиною для критики тут є таке:

1. Міст не планувалося називати іменем президента, його було перейменовано в 1937 році, коли Масарик помер.

2. Міст носив ім’я Масарика менше двох років. Уже 1939 року, після приходу угорців, міст перейменували на «Великий».

3. 1944 року міст підірвали нацисти під час відступу, а відбудований він уже за часів СРСР. Відтак міст фактично не є тим, що колись носив ім’я Масарика.

4. Міст відомий під назвою «Транспортний» людям у багатьох країнах колишнього соціалістичного блоку, котрі колись приїздили до Ужгорода як туристи.

5. Беручи до уваги стан мосту, важко визначити, чи є його перейменування дружнім жестом у бік чехів, чи спробою їх образити.

Причиною появи вищеперерахованих пам’яток представники міської влади та «громадські активісти» називають необхідність надання місту туристичної привабливості. Безумовно, туристичний аспект є важливим для Ужгорода, однак він не має перетворити місто на атракціон.

Чому міська влада так активно прагне до вшанування історичної пам’яті міста, «повертаючи» колишні назви мостам і встановлюючи нові пам’ятки, та абсолютно ігнорує проблему руйнації й хаотичної перебудови історичних будівель Ужгорода? Очевидно, поміняти назву вже існуючої вулиці чи будівлі набагато простіше та помітніше, зокрема для «активної» громадськості, а у випадку із «мостом Масарика» – і міжнародної спільноти, аніж вести планомірну, довготривалу роботу із відновлення та збереження справжньої історичної пам’яті міста.

Антон Безвершенко, Карпатський Об’єктив

13 вересня 2013р.

Теги: скульптура, міст, Масарик

Коментарі

гарантуй 2013-09-15 / 11:16:10
Пане Антоне Безвершенко, читайте і вивчайте матчасть, як казали колись у радянські часи. Міст був збудований чехами і названий в честь свого президента. Те як його називали окупанти - це вже їх справа. Міст , а точніше один прольот взірвали мадяри а не нацисти. А те як його в радянські часи відновлювали мін двічі, з понтонами і т.п., на роки закривали. Так , що не варто хаяти все старе автентичне де думали люди і робили не за відкати і прогин перед політичним проституткам та корупціонерам при владі. Краще направте свій ентузіазм на захист площі Народної в Ужгороді, за реконструкцію якої проти ужгородці... Чи слабо?

Олексій ФІЛІППОВ 2013-09-14 / 13:31:43
Міст, який відомий сучасним молодим ужгородським журналістам як "транспортний", був введений у дію на день народження Томаша Масарика у 1932 році. Про це є інформація в газеті "Podkarpatské Hlasy". В угорські часи цей міст називався угорською "Uj hid".
Тому прошу всіх ужгородських журналістів та їхніх "патріотичних" друзів не писати того, чого не знають. Для довідки можна звернутися в обласний архів. Але одразу попереджаю, що там інформацію спочатку шукають, лише потім готують відповідь.

Дебилозавр 2013-09-14 / 10:16:48
Олексій ФІЛІППОВ - внимательнее следует статью читать, там об этом написано.

Олексій ФІЛІППОВ 2013-09-14 / 09:06:05
Дуже шкода, що ужгородці настільки погано знають історію свого "столичного" міста. До цього, на мою думку, спричинилися ужгородські історики. Їм дозволено писати тільки про українців. "Радянський" транспортний міст уводився у дію на початку 30-х років за часів Масарика. Почитайте про це чеську періодику.

Пан Баклажан 2013-09-13 / 12:44:48
Ліхтарника вже знає вся блогосфера.
Карпатія, Швейк, Ліст та інші нано-скульптури стали особливістю Ужгорода, причому за невеликі гроші.
А кого пропонує вшановувати автор?
Хто, на його думку, більш вартий, аніж скромний ліхтарник?

(Щодо "мосту Масаріка", то тут думка слушна - дійсно, пан Масарик заслуговує більшої шани, аніж прикрашати своїм іменем радянський транспортний міст)

НОВИНИ: Соціо

23:51
30 родин із прифронтової Харківщини оздоровилися та відпочили на Закарпатті за час дії програми "Турбота"
23:19
/ 1
Словаччина хоче відновити пасажирське залізничне сполучення із Ужгородом, яке припинилося 80 років тому
18:22
"Укрзалізниця" ще цьогоріч планує запустити потяг "Київ – Кошиці"
15:29
/ 6
Як "танець з бубном" за вітряки на Руні гудуть сільрада, лісівники та закарпатська влада
14:15
/ 1
Приватний поїзд "Прага – Чоп" сьогодні здійснив свій перший рейс
11:22
/ 3
Запис мого діда і сепаратне святкування Паски
11:11
/ 1
У Ракоші Вишківської громади попрощалися з полеглим Героєм Святославом Корнійчуком
20:19
/ 5
В Ужгороді на об'їзній депутати-"слуги" планують "роздерибанити" понад 1 га землі із заниженням вартості в 10 разів
21:59
/ 21
На Закарпатті було зроблено спробу дестабілізації шляхом перекриття доріг "через мобілізацію". Поліція звільнила проїзд
18:44
/ 36
Головою Ужгородського міськрайонного суду переобрано Віктора Данка
18:38
На війні поліг Віталій Петах зі Страбичова Мукачівської громади
02:00
/ 30
Комбат Руслан Каганець: "Без людей виграти цю війну неможливо. Ми не зробимо мільйон роботів із штучним інтелектом, які за нас воюватимуть"
00:32
/ 1
Відсьогодні на Закарпатті розпочалася нерестова заборона
21:48
Біля Солотвинського солерудника виявлено смітники, пластикові пляшки в карстових проваллях і забруднення потоку Глод
16:44
/ 3
В Ужгороді пойдуть чемпіонат України з велоспорту-МТБ та чемпіонат області
11:26
/ 4
На війні з росією поліг Ігор Сакало з Горінчова Хустського району
10:53
У лютому споживчі ціни на Закарпатті в цілому не зросли – статистика
11:15
"Щасливі діти" запускають новий цикл відновлювальних ретритів для мам із дітьми "Сила Карпат"
10:56
/ 6
В Усть-Чорній на Тячівщині попрощалися з полеглим Героєм Октавіаном Коненком
22:53
/ 3
У понеділок в Сваляві проведуть в останню дорогу полеглого 21-річного Героя Василя Томащука
22:20
/ 2
У Великій Копані попрощалися з Віталієм Чонкою, що загинув на Запоріжжі ще торік у червні
15:31
У лютому в порівнянні з торішнім груднем ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 1,4%
14:57
Торік на Закарпатті прийняли в експлуатацію житла на 17,8% більше, ніж у 2022-му
14:10
/ 1
Кабмін перерозподілив освітню субвенцію на 2024 рік: місцеві бюджети Закарпаття втратили 2,4 млн грн
23:00
/ 3
На війні поліг ровесник Конституції України Василь Цьока з Крайникова Хустської громади
» Всі новини