Угорські партії Закарпаття пересварилися на могилах Парку примирення

Вперше про меморіальний парк йшлося в документах, які у 2007 році підписали тодішні президенти України Віктор Ющенко та Угорщини Ласло Шойом. Декларацію було названо «Спільна пам’ять заради майбутніх поколінь». І вже через два роки, 14 травня 2009 року, в режимі таємності – без залучення преси – тодішній міністр оборони Угорщини Імре Секереш та екс-"губернатор" області Олег Гаваші заклали символічний камінь будівництва меморіального «Європейського парку Примирення» на пагорбі в селі Дерцен. 

Угорці прийняли рішення фінансувати роботи через структуру «Форум угорських організацій Закарпаття». Її очолював заступник мера Берегова Габор Кінч. Сама спілка була в підпорядкуванні Демократичної партії угорців України, керівником якої є Іштван Гайдош. На той час ця партія співпрацювала з діючим соціалістичним урядом Угорщини, тому й отримала фінансування на проект. В стислі терміни всі юридичні тонкощі – із виділенням та оформленням землі, погодження проекту та експертної оцінки в архітектурі вирішував Ілля Токар, тодішній керівник Мукачівщини. 

Проектом  передбачалося розбудувати парк на пагорбі в селі Дерцен, неподалік траси Мукачево - Берегово. Частину робіт вже вдалося виконати. Головна частина парку мала бути на вершині пагорба, а увінчав її 24 метровий білий хрест виготовлений із заліза. До речі, цей хрест - третій у Європі за висотою. Згідно з задумом проектантів, він символізує пам’ ять про вояків, що загинули у Другій світовій війні, та мав попереджувати майбутні покоління про недопустимість вирішування конфліктів через кровопролиття. Також планувалося облаштувати парк зеленими зонами, автостоянкою, оглядовими майданчиками ( з пагорба можна побачити навіть Мукачівський замок).

Втім роботи з облаштування парку припинилися з 2010 року, коли до влади в Угорщині прийшли «праві» на чолі з Віктором Орбаном, чиїм союзником на Закарпатті були представники іншої угорської партії – «КМКС – Партія угорців України» Міклоша Ковача.

Нині вже в підніжжі хреста встановлено 190 могил, лише з десяток з яких мають надписи. Це виключно могили угорських вояків, що загинули в боях в Центральній та Західній Україні в 1944 році проти Радянської армії. І це – попри  декларації перетворити парк на захоронення воїнів, що воювали по різні табори у війні. В центрі кладовища знаходяться чотири невеликі хрести з написами «Невідомому солдату» на українській, угорській, російській та англійській мовах. Територія залишається необлаштованою, обіцяної підсвітки нема. Тай й потрапити в сам парк неможливо – вже більше півроку вхід до нього зачинено. Дістатися можна через виноградники, з іншого боку гори.

29 березня цього року на запит щодо продовження фінансування робіт сільського голови Дерцена Юлія Матея, який, до речі, є членом угорської партії Гайдоша, до Міністерства оборони Угорщини, він отримав відповідь: «доцільності в продовженні будівництва грандіозного об’єкту нема. У обставинах, що склалися, і відповідно до договорів, пан міністр прийняв рішення припинити роботи. Також розпорядився обрати нове місце розташування для угорського військового кладовища на території Закарпаття.  Пане сільський голово, високо цінуємо проведену вами роботу, бажаю вам подальших успіхів, здоров'я», - йдеться у листі представника міністерства оборони Угорщини, начальника відділу, полковника Ласло Тьоле. Натомість угорці запропонували керівництву села самим добудувати об’єкт.

Нині в міністерстві оборони Угорщини вже проведено низку перемовин, в тому числі з керівництвом закарпатського КМКС, щодо облаштування нового кладовища для загиблих угорців. Йдеться про населений пункт, керівником якого є представник, лояльний до партії Міклоша Ковача.

Теги: Дерцен, примирення, парк, Угорщина

3 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати