Чому горіло Ужгородське сміттєзвалище? (ОНОВЛЕНО)

- Пожежа була складною, адже із 10 гектарів території смітника вогонь охопив 6. Осередків пожежі на ньому було кілька. Через значне нашарування сміття, висота яких сягає 30 метрів, дістатися до епіцентру пожежі було дуже складно, - розповів керівник гасіння пожежі – начальник ГУ МНС України в Закарпатській області Михайло Туряниця. - Для цього доводилося розгрібати гігантські купи сміття бульдозерами й зрошувати їх під тиском тоннами води та затрамбовувати ґрунтом. Через відсутність в районі сміттєзвалища вододжерела, безперебійну подачу води до місця пожежі забезпечувала пожежна насосна станція, яку встановили на озері, що знаходиться за два кілометри від звалища. Окрім цього сім спецавтомобілів додатково підвозили воду до об’єкту. Зважаючи на те, що сміттєзвалище межує з лісовим масивом, а на вулиці панувала неймовірна спека, до 40 градусів, в тіні, що лише могло сприяти стрімкому поширенню вогню все більшою територією, частина пожежних автомобілів забезпечувала захист лісу від можливого перекидання на нього полум’я.

- Усього на місці події працювало 32 одиниці техніки, серед яких 15 – автомобілі оперативно-рятувальної служби області та 64 чоловіки особового складу, з яких – 42 рятувальника, - наголошує Михайло Туряниця. До слова, честь і хвала цим людям, котрі у таких тяжких умовах – спека, сморід від задушливого диму – успішно продовжували боротьбу з вогняною стихією, поступово її перемагаючи.

Напередодні окремі ЗМІ в гонитві за дешевою сенсацією повідомили, що пожежа на сміттєзвалищі перетворюється мало не в національну катастрофу: люди не мають чим дихати, а 120-тисячний Ужгород майже весь опинився в димовому полоні. А насправді ситуація не була настільки трагічною й перебувала під контролем рятувальників, санепідеміологів та екологів.

За словами головного державного санітарного лікаря Закарпаття Віри Чиж, після повідомлення про загорання на сміттєзвалищі, фахівці-санепідеміологи провели дослідження атмосферного повітря в чотирьох населених пунктах - Барвінок, Горяни, Баранинці та Дравці -, які межують зі смітником. В жодному з проведених аналізів перевищення гранично допустимих концентраційних норм вмісту шкідливих газів не було виявлено.

До слова, санітарно-епідеміологічна служба краю вже неодноразово застерігала місцеві органи влади та підприємство, яке опікується цією територією, про незадовільний стан об’єкту, однак кардинальних заходів для підвищенні безпеки на сміттєзвалищі так до цього часу й не вживається. Й далі тверді побутові відходи складуються з порушенням відповідних норм. До речі, полігон для сміття під Ужгородом працює з 1998 року. Щодня туди звозять до 60 вантажівок, а це 500-600 кубометрів всіляких відходів. Отож, горіти є чому. Востаннє велика пожежа на смітнику була влітку 2003-го.

На думку фахівців пожежної справи ймовірніше за все причиною пожежі на сміттєзвалищі став людський фактор (занесення стороннього джерела запалювання ззовні - підпал або необережність). Нічого дивного, адже на ужгородське сміттєзвалище можуть завітати всі.

Усього збитки, заподіяні цією пожежею, державі обійшлися в кілька десятків тисяч гривень, а підприємство, яке обслуговує ужгородське сміттєзвалище смішними (близько 100 гривень) штрафними санкціями, які на них наклала державна екологічна інспекція.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати