Юрій Яцина: "Наші пацієнти не знають, що таке купувати навіть дороговартісні медикаменти"

Зміни, що тривають у часі

– Юрію Юрійовичу, на щастя, рідко буваю в ОКЛ, але щоразу, коли приходжу, впадають у вічі зміни. Ось і зараз тривають ремонти та будівництва на території. У них була необхідність через столітній вік закладу?

– Якщо ви вже зачепили історію, то виправлю вас – обласній лікарні не сотня, а більше років. Для земляків нагадаю: ви не повірите, але Ужгородська лікарня вперше згадується в одній із грамот за 1451 рік! За кілька століть заклад із різною кількістю ліжко-місць кілька разів переселявся, і лише у 1867-му облаштували лікарню на теперішньому місці. У 1872-му до Ужгорода приїхав із Будапешта молодий лікар-епідеміолог Ендре Новак, який і спланував, а відтак втілив у життя проект будівництва великої лікарні з кількома павільйонами. У 1912 – 13 роках звели новий хірургічний корпус, і тому ми сьогодні говоримо про його сторіччя. Відповідаючи ж на ваше запитання про реконструкцію – так, вона була необхідна, бо ж сотню років тому заклад був спланований під потреби того часу, реалії змінилися, кількість пацієнтів зросла, медицина також не стоїть на місці, як і умови та особливості надання медичних послуг, тому й постало питання змін.

– Ці зміни не можна охопити роком-двома...

– Маєте рацію, від часу заснування в лікарні проходили різні події: мінялися державні устрої, так само змінювалися лікарі, медичні сестри, санітарки, господарські працівники, адміністрації. Кожен, хто мав відношення до закладу, вніс свій особистий вклад в його розвиток, у стабільність, і всім їм нині можна завдячити за те, що лікарня постійно показувала свій високий рівень, і наразі є найпотужнішим у краї медичним закладом, що надає спеціалізовану та вузькоспеціалізовану медичну допомогу населенню краю, мешканцям інших областей та й іноземцям, про що свідчить вища акредитаційна категорія МОЗ України. 
Якщо ж говорити про реорганізаційні зміни, то назву кілька основних тез. Так, потужний розвиток кардіології призвів до того, що більше десяти років тому з клінічного кардіологічного підрозділу лікарні вирішили створити обласний кардіодиспансер, який отримав нову будівлю. Тепер, як ви знаєте, у нас уже навіть роблять операції на відкритому серці – втручання на рівні спеціалізованих інститутів. Закарпатцям у багатьох випадках уже не треба їхати до Києва чи за кордон, щоб отримати спеціалізовану кардіологічну допомогу.

– Ви заговорили про кардіологію, але на базі лікарні функціонувало й відділення нейрохірургії…

– Розвиток кожної спеціальності в своєму роді унікальний і реальний завдяки тим фахівцям, котрі вклали в це своє життя. Я говорю більше хронологічно. Кардіологічна допомога мала можливість розвиватися в новому спеціалізованому закладі, а в 2006 році завдяки розвитку та удосконаленню нейрохірургічної допомоги був створений обласний Центр нейрохірургії та неврології (як окрема юридична структура обласного підпорядкування).

– Днями читала інтерв’ю про те, що на Закарпатті є лікарі, які пришивають руки, пальці, ноги. Знаю, що це вкрай тонкі операції, напевно, можемо похвалитися унікальними втручаннями в різних напрямках надання меддопомоги?

– Безперечно! Я не знаю, чи всі терміни зрозуміють читачі, але бодай кілька основних нововведень у лікувально-діагностичному процесі все ж назву: це ендопротезування різного виду в ортопедії; нові технології та лазеротерапія в офтальмології, мікрохірургічні оперативні втручання та реплантації, про що ви згадали, малоінвазивна ангіохірургія, торакоскопія, отоларингоскопія, малоінвазивні втручання під контролем ультразвукових технологій, контактна літотрипсія, оптична уретротомія, онкоотоларингологічні операції, лапароскопічні хірургічні операції в гінекології і хірургії, операції з протезування судин та багато інших, які характеризують лікувальний процес в обласній лікарні. Створили кабінет діабетичної стопи, умови для школи діабету. Одне слово, перераховувати й перераховувати…

Допомога, наближена до людей

– Юрію Юрійовичу, якось недавно довелося почути розповідь, як важко людям було добиратися до обласної лікарні для отримання гемодіалізу і наскільки зараз їм полегшили життя. Про що мова?

– Важливе місце в доступності спеціалізованої медичної допомоги відіграв факт розвитку та вдосконалення надання допомоги хворим на хронічну ниркову недостатність. Так, за підтримки управління охорони здоров’я та облради у 2004 році схвалена і прийнята «Програма розвитку служби гемодіалізу», виділені кошти. У результаті пацієнти почали отримувати таку медичну допомогу, а саме програмний гемодіаліз, безкоштовно, і це, повірте, покращило якість життя багатьом, адже дозволити собі дороговартісну терапію було під силу не кожному. Але відтак постало питання наближеності цього виду меддопомоги до пацієнтів – те, про що ви й згадали. Так, із ініціативи адміністрації обласної лікарні та за допомоги колег із Німеччині ми одними з перших в Україні у 2008 році створили два сателітні центри в Хустській та Тячівській ЦРЛ, вартість обладнання сягнула 2 млн. грн. У цих центрах вдалося зосередити пацієнтів із віддалених районів, бо ж, повірте, їздити тричі на тиждень в Ужгород у єдине відділення і на один і той же час було неймовірно складно. І це вам правду говорили люди. Три роки тому нам за сприяння влади області вдалося відкрити потужний і один із кращих сателітних центрів у Мукачівській ЦРЛ, у 2011-му відкрили центр у Виноградівській, торік – у Рахівській ЦРЛ, цьогоріч відкриємо на Міжгірщині. У перспективі – реконструкція Тячівського центру з заміною благочинного обладнання на сучасне.  

– Наближаєтеся до людей?

– Так, це і є те, що ми називаємо доступністю медицини – люди повинні відчувати, що навіть у найвіддаленіших гірських регіонах їм швидко й фахово нададуть медичні послуги. До речі, невдовзі в області запрацюють два гелікоптери, за допомогою яких надання спеціалізованої ургентної допомоги буде своєчасним, якісним і ефективним.

– Ми говоримо про лікування, але, напевно, починати треба було з обстеження: відомо, що поставити правильний діагноз – це половина успіху…

– Маєте рацію, і, повірте, питання обстеження теж ставимо на високий рівень. Оновлення лабораторного обладнання, нові УЗД-установки, рентген-кабінети, томографи, комп’ютери, мамографи… Це можна перераховувати й називати ті величезні суми, які і з державного, і з обласного бюджетів спрямовуються на розвиток медицини краю. Але головне не перелік, а те, чи відчувають люди покращення. До речі, якщо вже про це заговорили, то зазначу, що так само наразі працюємо над тим, щоб децентралізовувати цей напрямок. Бо ж поки пацієнт приїде до Ужгорода, поки пройде обстеження, вистоїть у чергах – і доби мало. Тому вже зараз створені два сателітні центри в Хустській та Берегівській ЦРЛ, які дають можливість проводити комп’ютерну томографію. Завдяки цьому і наближаємо спеціалізовану медичну допомогу до людей, і маємо можливість проводити обстеження при невідкладних станах пацієнтам безпосередньо на місцях, а не транспортувати їх, особливо у випадках, коли це загрожує життю людини.

– Юрію Юрійовичу, є ще один факт, про який неможливо не згадати: знаю, що ми єдині на сьогодні в Україні, де в закладах обласного підпорядкування пацієнтів забезпечують медикаментами. Чи так це?

– Це правда, я не чув, щоб ще десь у державі існувала така практика. Я не перебільшуватиму, якщо наголошу, що це величезна заслуга влади краю, бо вже третій рік поспіль значну суму з обласного бюджету спрямовують саме на охорону здоров’я. Тобто для людей. Я назву навіть конкретні цифри: в кардіодиспансері видатки на медикаменти на добу на 1 пацієнта сягають 213 грн., в Центрі нейрохірургії та неврології – 174 грн., в обласній клінічній лікарні – 150 грн., в інфекційній –  103 грн. Якщо порівняти, то це в десятки разів більше, ніж у районах, містах, та й справді по всій Україні. Наші пацієнти не те що не знають, що таке купувати шприци та вату, навіть дороговартісні медикаменти для лікування тих чи інших патологій. Є випадки, коли лікування одного пацієнта обходиться на добу в суму понад тисячу гривень.

Новий хірургічний корпус запрацює ще цьогоріч

– На початку розмови ви згадали, що хірургічний корпус був побудований у 1912-13 роках. То, виходить, що новозбудований постав рівно через сто років. Чи введете його в експлуатацію ще цього року?

– Так, хірургічний корпус ЗОКЛ ім. Новака сторіччя відмітить закінченням будівництва нового приміщення. Запуск корпусу на 150 ліжок стане значним поштовхом у покращенні матеріально-технічної бази нашої лікарні. Загалом заплановано, що цей корпус стане місцем, де буде зосереджена низка хірургічних відділень, які матимуть належні умови для надання сучасної спеціалізованої медичної допомоги населенню. Тут буде також встановлене нове сучасне обладнання.

– Що буде з тим корпусом, де досі працювали хірурги?

– Спочатку його відремонтуємо, відтак плануємо створити умови для інших підрозділів, це буде і розширення поліклінічного, приймального відділень, перемістимо окремі терапевтичні підрозділи, розширимо відділення малоінвазивної хірургії та інші.

– Якщо вже заговорили про перебудови, наскільки пригадую, маєте вже й позитивний у грошовому еквіваленті результат по енергоощадності?

– Так, це було в нашій роботі одним із найважливіших питань, бо ж такий комплекс будівель забезпечити якісними комунальними послугами важко. У 2007 році лікарня отримала автономне водозабезпечення, а в 2010-му за сприянням та підтримки облдержадміністрації нам вдалося замінити котельню. Тож тепер обласна лікарня має сучасні модульні котли, які мають більшу потужність та більший коефіцієнт корисної дії. Ми вже підрахували, що в рік економимо понад 1 млн. грн.

–  Які плани на найближчі роки?

– Одне з важливих питань, які плануємо вирішити в області, – це надання спеціалізованої допомоги вагітним та породілям, а саме заплановано реконструювати старий пологовий корпус Ужгородської міської лікарні, який на даний час переданий в оперативне управління обласній лікарні під обласний перинатальний центр. Завершити та ввести в експлуатацію новий Центр заплановано в 2014 році. 
Крім того, є погодження голови Закарпатської облдержадміністрації Олександра Ледиди на створення та будівництво на території лікарні потужного сучасного діагностичного центру. Інвестором проекту є угорська сторона, проект наразі на стадії завершення.